Відбулося чергове засідання комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи з проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України

4 лютого 2020 року на засіданні комісії було заслухано звіти закладів освіти, що проводять експериментальну роботу всеукраїнського рівня. Про результати дослідно-експериментальної роботи доповідали директори, заступники директорів закладів освіти та їх наукові керівники.

Про хід І (організаційно-підготовчого) етапу експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування громадянської компетентності учнів різних вікових груп в умовах становлення Нової української школи», що проходить на базі гімназії № 178 міста Києва доповіла заступник директора Світлана Пікуза.

За активної участі педагогічних працівників гімназії на її базі проведено методичні й наукові заходи з проблеми дослідження, серед яких:  міський методичний семінар «Організація дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу закладу загальної середньої освіти з формування ключових компетентностей учнів у процесі реалізації Концепції «Нова українська школа» у рамках освітнього фестивалю «Kyiv EdFest» (27 березня 2019 року); всеукраїнський науково-практичний семінар «Морально-етичне виховання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства» (18 квітня 2019 року), співорганізаторами якого стали ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Інститут проблем виховання та Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України); педагогічні читання «Формування громадянської компетентності здобувачів загальної середньої освіти в освітньому процесі: виховний, навчальний, розвивальний аспекти», проведені в структурних підрозділах закладу освіти (предметних і циклових кафедрах, методичних об’єднаннях, зокрема в методичному об’єднанні педагогів-організаторів та класних керівників).

Навчально-виховний комплекс № 9 м. Хмельницького Хмельницької міської ради представив звіт про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формальна, неформальна, інформальна освіта у професійному вдосконаленні вчителів», науковим керівником якого є Інна Ящук, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

У звіті наголошується, що на концептуально-діагностичному етапі експерименту були зроблені акценти на розробленій Концепції формальної, неформальної, інформальної освіти у професійному вдосконаленні вчителів та відповідній технології її практичної реалізації, висвітлені критерії та показники професійної компетентності вчителів, діагностичний інструментарій, які були попередньо розкриті на Всеукраїнському семінарі «Самоосвітня діяльність як ефективна умова розвитку творчого потенціалу професійної компетентності вчителя».

Продовжилось засідання комісії виступом Оксани Добровольської, директора  Київського Палацу дітей та юнацтва, що проводить дослідно-експериментальну роботу за темою «Організаційно-педагогічні умови допрофільної підготовки та профільного навчання у позашкільному навчальному закладі».

Директор зазначила, що за ІІ (концептуально-діагностичний) етап експерименту була розроблена Концепція допрофільної підготовки та профільного навчання в умовах Київського Палацу дітей та юнацтва; положення про Ресурсний центр Палацу та інші заходи.

Концепція пояснює ідеологію змін у сфері допрофільної підготовки та профільного навчання в умовах закладу позашкільної освіти, визначає мету, завдання, шляхи та ключові компоненти розвитку. Її мета полягає у сприянні розвитку міської системи профільного навчання згідно з інтересами здобувачів освіти, можливостями закладів освіти,  пріоритетами державної економічної та соціальної  політики, тенденціями на  ринку праці.

Члени комісії схвалили звіт, визнавши при цьому велику роль позашкільної освіти у допрофільній підготовці та профільному навчанню учнів,  а також  у створення освітнього простору закладу позашкільної освіти в умовах децентралізації.

Також про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Створення моделі освітнього простору позашкільного навчального закладу в  умовах децентралізації» прозвітувала методист Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва  – Катерина Новченкова, та зазначила, що розроблено Концепцію  створення моделі освітнього простору закладу позашкільної освіти в умовах децентралізації:  її структура, змістове наповнення, кадрово-управлінське забезпечення, яка б ефективно функціонувала в умовах децентралізації. Відповідно до мети Концепції були сформульовані завдання, визначено суть поняття «освітній простір», «соціальне партнерство»,  «децентралізація»,  розроблено  критерії, показники та визначено рівень готовності педагогічного колективу до створення моделі освітнього простору закладу позашкільної освіти в умовах децентралізації тощо.

Про хід виконнання програми ІІ (концептуально–діагностичного) етапу експерименту за темою «Система підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства» на базі закладів освіти Запорізької області прозвітувала Наталя Богомолова.

У своїй доповіді вона акцентувала увагу на Концепції системи підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного вихованні дітей та молоді. Важливою умовою підготовки фахівців соціальної сфери є формування готовності до соціального партнерства у національно-патріотичному вихованні, яку ми визначаємо як інтегральну якість особистості, що характеризується наявністю та певним рівнем сформованості знань, цінностей, вмінь та навичок у їх єдності, що проявляється у прагненні до цього виду діяльності і підготовленості до її здійснення на професійному рівні. Створення системи підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства потребує суттєвої оптимізації всього освітнього процесу, оновлення та осучаснення існуючих форм виховних і навчальних заходів, запровадження інноваційних методів у втіленні національно-патріотичного виховання.

Для вивчення рівнів готовності фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства було розроблено комплексну анкету, результати якої вказують на те, що знання та уміння не забезпечують можливості ефективно впроваджувати національно-патріотичне виховання дітей та молоді на партнерських засадах та потребують відповідної системи підготовки.

З метою забезпечення ефективності підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства відповідно Концепції розроблено відповідну комплексну модель.

У підсумку члени комісії відзначили досить високий теоретичний і практичний рівень проведення дослідно-експериментальної діяльності у закладах освіти та висловили рекомендації щодо подальшого вдосконалення роботи.