Відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Нова українська школа в умовах трансформаційних змін у сфері освіти: підготовка майбутнього вчителя у викликах воєнного/повоєнного часу»

27 березня 2024 року в рамках Пʼятнадцятої міжнародної виставка «Сучасні заклади освіти – 2024» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Нова українська школа в умовах трансформаційних змін у сфері освіти: підготовка майбутнього вчителя у викликах воєнного/повоєнного часу».

З вітальним словом виступив перший заступник директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», доктор педагогічних наук, професор Юрій Завалевський, який наголосив на ролі Інституту у впровадженні концепція «Нової української школи».

У доповіді «Нова українська школа в умовах повномасштабної війни: виклики впровадження та перспективи утвердження» доктор історичних наук, професор, науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», модератор заходу Тетяна Бевз окреслила виклики, які стоять перед Новою українською школою в умовах війни та наголосила, що майбутнє освіти варто шукати саме у закладах вищої освіти, адже концепція «Нової української школи» вимагає підготовки висококваліфікованих вчителів, з високим рівнем володіння теорією та практикою проєктування, практичного втілення інноваційного навчання як школярів, так і фахівців вищої освіти з певної спеціальності.

Доктор педагогічних наук, професор, декан факультету початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Тетяна Довженко поділилася колосальним досвідом підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи в НУШ. Акцентувала увагу на оновлені програми;  переорієнтовані методики; розроблені зошити; розповіла про навчально-методичний кабінет «Клас НУШ», Школу професійного зростання (День в школі) та ін. Доповідачка наголосила, що НУШ – це та парадигма освіти, яка орієнтована на початкову ланку, на якісно нові підходи до навчання молодших школярів, а значить суттєво змінила і підходи до підготовки майбутнього вчителя.

Про «Інноваційний розвиток початкової освіти в умовах трансформаційних змін» доповідала Тетяна Зорочкіна – доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти, завідувач кафедри початкової освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Пані Тетяна окреслила напрями інноваційних трансформацій підготовки майбутніх вчителів, які впровадженні в університеті. Йшлося про: 1) освітню діяльність; 2) наукову діяльність; 3) міжнародне співробітництво; 4) молодіжну політику та 5) ресурсне забезпечення. Детально доповідачка розповіла про  STEM – лабораторію; лабораторію НУШ; ресурсну кімнату, а також про проєкт «Методичний практикум»; дуальну освіту, створення тактильних посібників та Innovator HUB.

Доктор філософії, завідуюча навчально-методичною лабораторією бакалаврату, викладач іноземної мови Комунального закладу “Балтський педагогічний фаховий коледж” Катерина Подуфалова  доповіла про новації у підготовці майбутнього вчителя НУШ з досвіду роботи КЗ «Балтський педагогічний фаховий коледж». Доповідачка наголосила, що їхній заклад став одним з перших, де було запроваджено навчання через гру у тісній співпраці з The LEGO Foundation (королівство Данія). Метою проекту було сприяння розвитку якості освіти через всебічний розвиток дитини, зокрема компетентностей, необхідних для навчання упродовж життя та становлення педагога-фасилітатора, який прагне відійти від педагогіки копіювання, шаблонування, практики однієї правильної відповіді та нав’язування свого бачення дитині. В основу взаємодії дорослого і дитини покладено підхід «навчання через гру». Пілотна версія спецкурсу була розрахована на 150 студентів. За підтримки The LEGO Foundation було створено новий освітній простір, дві нові лабораторії.

Про «Розвиток професійного іміджу майбутнього вчителя та практичного психолога у процесі електронного навчання» розповів доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології педагогічного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Олександр Митник. Доповідач акцентував увагу на тандемі вчителя і психолога у сучасній школі, наголосив на ефективності в умовах війни онлайн-навчання та поділився досвідом про створення та виконання студентами завдань на тему: «Війна твоїми очима», «Якими ти бачиш перші дні після війни?» (йшлося про створення певної моделі майбутнього), а також про створення 100 щоденників війни, акцентуючи увагу на іміджі вчителя і ідеї, що вчитель завжди має вчитися.

Шире коло гострих та наболілих питань підняв у доповіді «Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів у контексті реалізації НУШ» доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Олександр Коберник.  Насамперед, йшлося про проблему підготовки вчителів, недостатню психолого-педагогічну підготовку майбутніх учителів, адже на психологію виділяється лише 91 година (3 кредити), з них лише 30 годин аудиторних, тобто кількість годин зведена до мінімуму. Назріла гостра необхідність підготовки підручників з педагогіки, історії педагогіки. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів має бути базовою.

Про особливості взаємодії викладачів та студентів в умовах змішаного навчання йшлося у доповіді аспіранта 3 року навчання факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Пономарьова, який акцентував увагу на нових викликах у навчанні та викладанні, гнучкості освіти та нових технологіях.

Учасники конференції висловили слушні пропозиції щодо подальшої співпраці закладів вищої освіти з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти».