Інновації та нестандартні стратегії реагування: яким може бути надолуження освітніх втрат з математики?

В Україні з кожним роком стає все більше освітніх втрат і менше ресурсу в учителів і учнів. Після Covid-19, активних воєнних дій впродовж останніх трьох років питання напрацювання різних моделей реагування для забезпечення доступу до безперервної якісної освіти набуває актуальності. Тому важливим є апробація, адаптація і поширення інноваційних освітніх практик, які напрацьовують заклади освіти, зокрема й приватні школи та громадські організації.

«Постійний стрес, навчання на межі життя і смерті впливають не лише на пам’ять, але й на базові навички навчання. Учні забувають те, що ще вчора засвоїли на уроці. Прокрастинація не дає можливості відповідати на уроках, активно взаємодіяти з учителем, однокласниками, виконувати домашні завдання. Постійні «смикання» між звичайним класом і укриттям, між навчанням онлайн і офлайн порушують базові навички слухати й чути, читати та розуміти, писати й рахувати. Без цього не може бути ефективним навчання ані офлайн, ані онлайн. Тому потрібні інноваційні рішення, нетрадиційні стратегії реагування», – висловлює свою думку Ірина Жданова, експертка з питань спеціалізованої наукової освіти, керівниця громадської організації «Фонд “Відкрита політика”» і Наукового ліцею-пансіону ім. Клима Чурюмова. Саме такі моделі було запропоновано під час реалізації проєкту «Математичні табори з надолуження знань для школярів Чернігівської області та м. Шостка Сумської області», який реалізовано ГО «Фонд «Відкрита політика» спільно з Норвезькою радою у справах біженців (NRC) в Україні за фінансового сприяння Програми підтримки Нансена для України.

Які нестандартні рішення та інновації було реалізовано?

Перше. Уроки за методикою Барбари Оклі за схемою: 25 хвилин – 10 хвилин – 25 хвилин. 10 хвилин є перервою, яка містить обов’язкові 2 хвилини для ментального здоров’я. Учні не можуть концентрувати увагу 45 хвилин. Метод «помідоро» дозволяє концентруватись як учню, так і вчителю.

Друге. Локація. Проведення програми в таборі Зелена школа в Карпатах у безпечній громаді. Природа, кисень, а головне – тиша, сон, екологічне харчування, ігри на свіжому повітрі, походи, дихальні гімнастики, інструменти відновлення ментального здоров’я сприяли відновленню базових фізіологічних функцій, які необхідні дитині. Архітектурний простір Зеленої Школи створено з урахуванням рекомендацій з організації навчання «Освіта 21 століття».

Третє. Метод Peer-to-peer P2P передбачає роботу в міні- та мікрогрупах, а також застосування методики «рівний-рівному». Після роботи з учителем учні в групах робили самостійні завдання та пояснювали один одному те, що незрозуміло. Проводились уроки математики на природі. Ці підходи використовують в Ізраїлі в спеціалізованій школі з математики й мистецтва як реагування на те, що сучасні діти вже не сприймають традиційні уроки.

Четверте. Програма. Були теми з нешкільної математики: математичні фокуси, головоломки, на які зазвичай в школі на уроках немає часу. Поєднання українського мистецтва й математики: на майстерках з гончарства та виготовлення сирних іграшок вивчали геометрію, писанкарства – симетрію, кути, меридіани, відрізки. Була й казкова математика, і театр математики. Дроби засвоювали під час майстерки з приготування піци в печі. Програма також передбачала повне занурення в математику з інтеграцією Програми покращення навчання (BLP2), яку розроблено фахівцями міжнародної гуманітарної організації «Норвезька рада у справах біженців (NRC)». У цей час учні не відвідували інші уроки, а були сфокусовані на вивченні базових тем з математики.

Результатом стало те, що в середньому за 11 днів інтенсивної програми учні підвищили знання на 65%. А деякі учні – від 145% до 218%.

Враження учительки з математики з ліцею № 1 Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області Марії Пишко про учнів, які повернулись з математичного табору: «Вони стали більш відкритими до математики. Не бояться її. Для них вона стала більш дружньою і не такою страшною. Вони багато спілкувались між собою. І після повернення назад в свою школу це дуже помітно. Теми уроків їм вже від початку стають зрозумілими. Бо вони це чули, знають, можуть доповнювати вчителя. А методику Барбари Оклі я постараюсь трансформувати на традиційному 45-хвилинному уроці як 20 хвилин роботи, 5 хвилин перерви і знову 20 хвилин роботи».

«Я хотів би навчатись в Зеленій школі цілий рік», – сказав один з учнів Шосткинської громади.

Нестандартні рішення, інновації з надолуження знань з математики можуть стати ефективним інструментом реагування в умовах надзвичайної ситуації, яка в Україні триває не один рік.