Зарубіжна лiтература

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

59 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

Зміст

Пояснювальна записка. 4

Роль зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей. 4

Завдання реалізації наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури. 8

Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі 9

Структура програми. 9

Завдання вивчення літератури в 5–7 класах (прилучення до читання): 14

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах (системне читання): 15

Навчальні програми 5-9 класів. 16

5 клас. 16

  1. Вступ (2 години) 17
  2. Казки народів світу (18 годин) 18
  3. Природа і людина (8 годин) 19
  4. Світ дитинства (10 годин) 20
  5. Сила творчої уяви (8 годин) 21
  6. Сучасна література. У колі добрих героїв (8 годин) 22
  7. Підсумки (2 години) 23

Для вивчення напам’ять. 24

6 клас. 24

  1. Міфи народів світу (7 годин) 25
  2. Пригоди і фантастика (16 годин) 27
  3. Людські стосунки (12 годин) 29
  4. Поетичне бачення світу (6 годин) 30
  5. Образ майбутнього в літературі (4 години) 31
  6. Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом (4 години) 32
  7. Підсумки (2 години) 33

Для вивчення напам’ять. 33

7 клас. 34

  1. Вступ (2 години) 34
  2. Билини і балади (10 годин) 35
  3. Історічне минуле в літературі (10 годин) 36
  4. Духовне випробування людини (6 годин) 37
  5. Дружба і кохання (9 годин) 38
  6. Літературний детектив (5 годин) 40
  7. Сучасна література. Я і світ (6 годин) 42
  8. Підсумки (2 години) 43

Для вивчення напам’ять. 44

8 клас. 44

  1. Вступ (2 години) 45
  2. Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури (7 годин) 45
  3. Античність (11 годин) 46
  4. Середньовіччя (8 годин) 48
  5. Відродження (12 годин) 50
  6. Бароко і класицизм (8 годин) 51

Для вивчення напам’ять. 54

9 клас. 55

  1. Вступ (2 години) 55
  2. Просвітництво (9 годин) 55
  3. Романтизм (18 годин) 57
  4. Реалізм (13 годин) 59
  5. Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст. (7 годин) 60
  6. Література XXXXI ст. Життя, історія, культура (7 годин) 61
  7. Підсумки (2 години) 63

Для вивчення напам’ять. 64

Додатки. 65

Додаток 1. Список творів для додаткового читання. 65

5 клас. 65

6 клас. 66

7 клас. 66

8 клас. 67

9 клас. 67

Кіноповісті та кіноромани. 68

Додаток 2.  Сучасна науково-методична література для вчителя. 69

Нормативні документи. 69

Монографії, посібники, словники, довідники. 69

Періодичні фахові видання. 72

Сайти бібліотек. 72

 

Авторський колектив:

О. М. Ніколенко, доктор філологічних наук, проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (керівник авторського колективу); К. В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; С. П. Фоміна, зав. сектору науково-методичного забезпечення змісту освіти загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами національних меншин Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України; О. В. Ревнивцева, зав. навчально-методичного кабінету зарубіжної літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського; Т. П. Сегеда, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва; Н. В. Онищенко, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва.

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6. 02. 2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3. 06. 2016 р:

І. В. Мегедь, учитель-методист Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва (голова робочої групи, 2015), Л. П. Юлдашева, учитель-методист Тальнівського економіко-математичного ліцею Черкаської обл. (голова робочої групи, 2016); О. Ю. Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; О. В. Гайдамака, завідувач сектору профільної середньої освіти і підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти; С. Є. Голяс, учитель-методист гімназії № 86 «Консул» м. Києва; О. В. Гученко, учитель-методист Козівської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 Тернопільської обл.; І. І. Звершховська, учитель-методист ЗОШ № 82 м. Києва; М. В. Коровай, учитель І категорії Первомайської ЗОШ І–ІІІ ступенів Миколаївської області; Ж. В. Костюк, учитель-методист Хмельницької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 3 Вінницької області; Ю. І. Лонська, учитель-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 286 м. Києва; В. Г. Макаренко, старший учитель Попаснянської гімназії № 20 Луганської області; О. М. Ніколенко, доктор філогічних наук, професор, зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Н. В. Онищенко, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м  Києва; Н. І. Підгорна, учитель-методист ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 м. Тального Черкаської області; О. В. Пітерська, учитель-методист ЗОШ І–ІІІ ступенів № 18 м. Білої Церкви Київської області; О. О. Семенюк, учитель-методист зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва; В. В. Снєгірьова, кандидат педагогічних наук, головний редактор журналу «Всесвітня література в сучасній школі»; Л. В. Тарнавська, учитель-методист НВК «Святошинська гімназія» м. Києва; С. О. Тіхоненко, учитель-методист гімназії № 9 м. Кропивницького; В. І. Ткаченко, голова творчого об’єднання перекладачів КО НСП України; В. Г. Туряниця, учитель-методист Свалявської гімназії Закарпатської області; Н. В. Химера, методист НМК української мови та літератури, зарубіжної літератури КНЗ КОР «КОІПОПК»; О. М. Хрипун, учитель-методист ліцею № 227 м. Києва.

 

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказу № 52 Міністерства освіти і науки України від 13. 01. 2017 р. та наказу № 201 від10. 02. 2017 р.:

Л. П. Юлдашева, учитель-методист Тальнівського економіко-математичного ліцею Черкаської області (голова робочої групи); І. О. Смірнова (модератор), учитель-методист Сахновецької ЗОШ І–ІІІ ступенів Старокостянтинівського району Хмельницької області; С. І. Горбачов, директор спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури
м.
 Києва; Т. П. Матюшкіна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського; О. В. Пітерська, учитель-методист ЗОШ І–ІІІ ступенів № 18 м. Білої Церкви Київської області.

Радість – всесвіту пружина,

Радість – творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває,

Невідомі мудрецям.

Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша

(гімн Євросоюзу)

Пояснювальна записка

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки й техніки, дотримується здорового способу життя.

Роль зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною
(і рідною — у разі відмінності) мовою

Уміння:

  • сприймати, розуміти інформацію державною мовою;
  • усно й письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди.

Ставлення:

  • поцінування української мови як державної – чинника національної ідентичності;
  • готовність активно послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя.

Навчальні ресурси:

  • текстоцентризм;
  • дискусія, дебати, діалог

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

  • читати тексти іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі;
  • зіставляти оригінальні тексти з українськими художніми перекладами.

Ставлення:

  • усвідомлення багатства рідної мови;
  • готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси:

  • зіставлення текстів українських перекладів літературних творів та оригіналів

3

Математична компетентність

Уміння:

  • розвивати абстрактне мислення;
  • установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;
  • чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;
  • перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

  • прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.

Навчальні ресурси:

  • роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обґрунтування;
  • тексти, в яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо

 

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  • швидко й ефективно шукати інформацію, використовувати різні види читання для здобуття нових знань;
  • здійснювати пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень;
  • критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури

Ставлення:

  • готовність до опанування новітніх технологій;
  • оперативне реагування на технологічні зміни.

Навчальні ресурси:

  • інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні)

 

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • діяти за алгоритмом, складати план тексту;
  • використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань.

Ставлення:

  • задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
  • прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;
  • критичне ставлення до медійної інформації.

Навчальні ресурси:

  • дописи в соціальних мережах і коментарі до них;
  • інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо);
  • складання плану;
  • аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій)

 

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  • визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення;
  • планувати й організовувати власну навчальну діяльність;
  • читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;
  • постійно поповнювати власний словниковий запас;
  • користуватися різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо);
  • здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію;
  • застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування.

Ставлення:

  • прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;
  • готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
  • розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

Навчальні ресурси:

  • інструкції з ефективного самонавчання;
  • довідкова література, зокрема пошукові системи;
  • електронні мережеві бібліотеки

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;
  • застосовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

  • готовність брати відповідальність за себе та інших;
  • розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси:

  • тексти офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки реклами, літературні твори, які містять моделі ініціативності

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

  • аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;
  • уникати дискримінації інших під час спілкування;
  • критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення:

  • поцінування людської гідності;
  • повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства;
  • утвердження права кожного на власну думку.

Навчальні ресурси:

  • інтерактивні технології навчання;
  • художні твори, які містять моделі демократичного державного устрою

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву;
  • дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини;
  • читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;
  • створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображально-виражальні засоби.

Ставлення:

  • потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним;
  • відкритість до міжкультурної комунікації;
  • зацікавленість світовими культурними набутками.

Навчальні ресурси:

  • твори різних видів мистецтва;
  • мистецькі проекти

 

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  • не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності;
  • сприймати довкілля як життєдайне середовище;
  • бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;
  • розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

  • готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього;
  • набуття знань про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу.

Навчальні ресурси:

  • аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів

 

Запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме реалізації компетентнісного підходу.

Завдання реалізації наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури

Наскрізна лінія

Загальна мета

5-7 класи

8-9 класи

«Екологічна безпека й сталий розвиток»

(НЛ-1)

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості задля збереження й захисту довкілля

Розкриття взаємозв’язків людини і навколишнього середовища в процесі вивчення творів у рубриці «Природа і людина».

Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння образу природи

«Громадянська відповідальність»

(НЛ-2)

Формування відповідального члена громади та суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також — виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку суспільства

Формування здатності до ненасильницького розв’язання конфліктів.

Осмислення та захист особистих прав і прав інших людей, усвідомлення своєї ролі в суспільстві і набуття вмінь брати участь у процесі ухвалення рішень

«Здоров'я і безпека»

(НЛ-3)

Формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища

Усвідомлення переваг здорового способу життя та безпечної поведінки.

Осмислення причиново-наслідкових зв’язків між власними рішеннями та поведінкою, здоров’ям та безпекою, набуття знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях

«Підприємливість і фінансова грамотність»

(НЛ-4)

Розуміння практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі

Розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання.

Осмислення неординарності як важливої риси людини для її самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих рішень у процесі розв’язання проблем, усвідомлення користі та необхідності спільної діяльності

 

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі

Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:

  • формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;
  • ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики та сучасної);
  • поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;
  • формування читацької та мовленнєвої культури;
  • розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;
  • активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;
  • формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;
  • виховання любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;
  • формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;
  • розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;
  • формування етичних уявлень та естетичних смаків;
  • розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Структура програми

Програма із зарубіжної літератури для 59 класів містить:

  • «Пояснювальну записку», в якій визначено нормативну базу, мету і завдання предмета, змістові лінії та їхню реалізацію в програмі, основні підходи та принципи викладання зарубіжної літератури в школі;
  • розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);
  • зміст навчального матеріалу й державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами та розділами);
  • перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу);
  • «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання й уроків із резервного часу)» – додаток 1;
  • «Сучасна науково-методична література для вчителя» додаток 2.

У програмі реалізовано структуру літературної освіти, яка затверджена новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

Курс зарубіжної літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи:

1) 5–7 класи – прилучення до читання,

2) 8–9 класи – системне читання,

3) 10–11 класи творчо-критичне читання.

Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні:

  • у 5–7 класах проблемно-тематичного й жанрового принципів;
  • у 8–9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів;
  • у 10–11 класах – історико-літературного й мультикультурного принципів.

Така структура дає можливість вивчати твори зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них).

Структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи того письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книжки, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

У 57 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їхній взаємозв’язок.

У 89 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори та явища, які репрезентують певну добу і водночас відповідають особливостям саме їхнього віку.

У 1011 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Ґете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIXXX століть тощо). Під час викладання літератури в 1011 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, до того ж початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 89 класах. Повернення до окремих етапів літератури й письменників у 1011 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 89 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.

Перелік художніх творів для вивчення в 59 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого й підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель самостійно, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми.

Це дасть змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами; знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80 % : 20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем та учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, урахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період. Якщо твір, запропонований для альтернативного вивчення, не буде вибраний для текстуального вивчення, його можна вивчати на уроках позакласного читання.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма із зарубіжної літератури для 59 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

  • розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;
  • усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;
  • знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;
  • оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
  • формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
  • уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
  • уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення в інших видах мистецтва тощо).

Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й. В. Ґете, Ф. Шиллера – німецькою тощо. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі із зарубіжної літератури для 59 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їхнє цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язбережувальним технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їхня реалізація під час зустрічі з прекрасним).

Програма із зарубіжної літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, осягнення сучасного світу з урахуванням здобутків художньої літератури, української та іноземної мов, культури різних країн і народів – основний результат вивчення зарубіжної літератури в школі.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів художньої літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їхніх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (зокрема в бібліотечних фондах, інтернет-ресурсах) із метою пошуку необхідної книжки, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.

Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. У програмі представлено популярні твори для дітей та юнацтва:

  • для 5–7 класів – актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові,
  • для 8–9 класів – художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи (відповідно до вікових особливостей учнів);
  • у 10–11 класах курс літератури має бути продовжений, де передбачається вивчення вершинних творів зарубіжної літератури, складніших за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.

Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.

Вивчення літератури в 5–7 класах завершує розділ «Сучасна література», у 8–9 класах – «Література XX–XXI ст.», де представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу й культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів складніших і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.

На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, за потреби можливе їхнє збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання та резервного часу. Розділ «Сучасна література» розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів з урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту й форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх під час аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій; розкриття поетикальних (зокрема жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.

Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які учні мають знати й використовувати під час аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їхнього поглиблення, від загальних понять до їхніх різновидів тощо).

Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; утілення літературних творів у живопису, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст цієї рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; установлення зв’язків між українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів та україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданій до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва й культури, міжпредметні зв’язки (української та зарубіжної літератур, зарубіжної літератури та історії (української, всесвітньої), зарубіжної літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще сприяють компаративним студіям, формуванню в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх знань з інших предметів, фонових знань тощо.

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». З огляду на це у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження й примноження в умовах глобалізації світу.

Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але між ними існує тісний зв’язок і наступність.

Завдання вивчення літератури в 5–7 класах (прилучення до читання):

  • сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;
  • сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їхньої національної самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;
  • дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їхні складники;
  • сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;
  • сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;
  • дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (за умови володіння учнями іноземними мовами);
  • розвивати вміння та навички зв’язного мовлення (усного й писемного) під час підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).

Завдання вивчення літератури у 8–9 класах (системне читання):

  • дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;
  • розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;
  • поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;
  • сформувати в учнів уміння виокремлювати компоненти змісту й форми, установлювати зв’язки між окремими компонентами твору, визначати їхні функції в тексті;
  • навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їхню художню своєрідність;
  • активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);
  • сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції;
  • розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);
  • виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8–9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні ознайомлюються з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їхньої проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі із зарубіжної літератури, відповідають віковим особливостям учнів, вони не є надто обсяговими і складними для сприймання. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 89 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у профільній школі.

У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних зарубіжних творів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Уміння й навички учнів, набуті протягом 5–9 класів, мають бути поглиблені під час подальшого вивчення зарубіжної літератури в старшій школі (10–11 класи).

Викладання зарубіжної літератури в 59 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:

  • традиційних (науковість, історизм, зв’язок навчання та виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);
  • нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).

Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Завантажити оновлену навчальну програму із зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

 


Опитування щодо веб-сайту

[fcb id=’1′ align=’left’][/fcb]

×