Основи здоров’я

 Міністерство освіти і науки України

 ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я 5 –9  класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

 Укладачі програми (2012 р.):

Т. Є. Бойченко, доцент, кандидат медичних наук;

Т. В. Воронцова , доцент кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова;

О. Л. Москаленко, методист НМЦ громадянського виховання, виховних технологій та позашкільної освіти ІППО КМПУ ім. Б.Грінченка;
В. В. Дерев'янко,  - сектор наукового та навчально-методичного забезпечення змісту суспільної, громадянської та технологічної освіти Інституту модернізації змісту освіти;

В. С. Пономаренко, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спілка учителів і тренерів»;

Н. М. Поліщук, старший викладач кафедри методики викладання навчальних предметів КЗ «Житомирський ОІППО» Житомирської ОР;

С. С. Фіцайло, заступник начальника відділу змісту освіти, мовної політики та освіти; національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України.

Над оновленням програми (2017 рік) працювали: 

  1. Шиян Олена Іллівна - завідуюча кафедрою здоров’я людини Львівського державного університету фізичної культури, доктор наук з державного управління, професор ( голова групи)
  2. Боса Тетяна Григорівна – учитель основ здоров’я СЗШ І-ІІІст. №1 смт Крижопіль Вінницької області ( модератор)
  3. Спірке Олена Андріївна – методист відділу методичного забезпечення оздоровчої функції освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
  4. Шаповал Ольга Іванівна – кандидат педагогічних наук; викладач (тимчасово не працює)

  

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

              Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №  462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

              Провідним  чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання в реальних життєвих умовах, для розв’язку практичних завдань та  здатності визначати й обґрунтовувати власну життєву позицію.

              Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в навчальний процес загальноосвітньої школи, на основі ключових компетентностей як результату навчання. 

Для реалізації означеної мети завданням предмету «Основи здоров’я» є формування відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку, навколишнє середовище, стабільність у майбутньому та розвиток самозарадності учнів через особисту і культурну ідентифікацію, активну громадянську позицію, підприємливість, усвідомлення цінності життя крізь призму фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку.

Роль навчального предмета «Основи здоров’я»  у формуванні компетентностей

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння:

- усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки;

- обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення

Ставлення:

- ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу

Навчальні ресурси:

- проведення роботи в групах, опитування думок, мозковий  штурм,  аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів)

 

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки;

-правильно застосовувати іноземні терміни;

- використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку;

- розрізняти маркувальні знаки та позначення на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження

Ставлення:

- шанобливе ставлення до інших мов як засобу комунікації;

 - усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами

Навчальні ресурси:

- інтерактивне спілкування;

- робота з іноземними текстами як джерелами інформації;

 - опрацювання термінів з використанням інтернет-ресурсів, словників, глосаріїв;

 - участі в міжнародних проектах (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю)

3

Математична компетентність

Уміння:

-                    застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки,  моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій

Ставлення:

 - усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті

Навчальні ресурси:

- соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму)

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки;

- установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищі

Ставлення:

- відповідальність за власну діяльність у природі;

- ціннісне ставлення до природозбережувальних та природовідновлюванних технологій;

- екологічно доцільна поведінка

Навчальні ресурси:

- створення еколого-соціальних проектів;
- дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо);

 - моделювання ситуацій впливу природного й техногенного середовища на здоров’я та безпеку людини

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки;

- безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті;

- аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент

Ставлення: дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж

Навчальні ресурси:

- застосування  ІКТ для підготовки презентацій власних проектів;

- створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проектів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у  дослідженнях, практичних роботах, проектах

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

 - визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання;

 - раціонально планувати час;

-здійснювати самооцінювання та самоконтроль

Ставлення:

- виявляє стійку мотивацію та інтерес до учіння;

- усвідомлена потреба у навчанні протягом життя;

 - впевненість в успіху власного навчання як  засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки

Навчальні ресурси:розробка індивідуальних освітніх маршрутів, що враховують індивідуальний стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій;

- досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони

Ставлення:

 - усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я;

- ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості;

 - демонструє позитивний світогляд у поведінці;

- ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду

Навчальні ресурси:

 - проживання змодельованих ситуацій;

- ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність;

- діалоги та рефлексивні вправи;
- вправи на виявлення професійних схильностей

8

Соціальна (А)
та громадянська (Б) компетентності

Уміння (А):

-працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту;

- конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликати довіру та виявляти співчуття;

- висловлювати різні погляди;

- долати стрес, розчарування;

-чітко розмежовувати приватну та професійну сферу

Ставлення (А):

- виявляє позитивне ставлення до співпраці, асертивності;

- зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації;

- цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших

Навчальні ресурси:

У груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання соціальних ситуацій, тренінги
Уміння (Б)
:

 - реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях

Ставлення (Б):

- повага до прав людини;

- громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут;

- демократична культура.

Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини.

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

- здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і зміцнення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч;

- застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я;

- застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах

Ставлення:

- усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі;

- ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе;

- усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту;

- споживча та медіакультура

Навчальні ресурси: полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки;

порівняння минулих та сучасних культурних традицій.

10

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:

- встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і  безпекою громади;

- діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу;

- визначати взаємозв’язок складників здоровя; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності;

- аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську)

Ставлення:

- ціннісне ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти;

- відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей

Навчальні результати:

-ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до формування життєвих навичок та усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища

 

            Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів  і є метапредметними.  Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

            Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» (Т-1) націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. 

             Предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на відповідальне  ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.

    Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» (Т–2) сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Предмет «Основи здоров’я» формує громадянську відповідальність за особистий  і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмету: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я». Якщо в перших трьох розділах подано окремі елементи громадянськості, то саме зміст розділу «Соціальна складова здоров’я» особливо сприяє формуванню ідей демократії і дотримання прав людини.

             Вивчення тематики, що належить до змістової лінії «Здоров’я і безпека» (Т–3)  є базовим завданням предмету «Основи здоров’я» і дозволяє сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Оскільки при викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною вона розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.             

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» (Т–4) націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження  і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді проектів, зокрема таких як «Проект самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».

Таким чином, інтегрований предмет «Основи здоров’я» передбачає розвиток  не лише здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення та відповідального ставлення до особистого здоров'я та здоров’я тих, хто поруч, але й усіх ключових компетентностей, які мають бути сформовані через освіту згідно з Рекомендаціями Європарламенту та Ради ЄС.

           Мета інтегрованого предмета: формування в учнів відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку, навколишнє середовище та стабільність у майбутньому, оволодіння основами здорового способу життя,  життєвими навичками, розвиток самозарадності, активної громадянської позиції, підприємливості.

Завдання предмета «Основи здоров’я»: 

  • формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
  • формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
  • виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
  • розвиток активної громадянської позиції учнів, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах;
  • формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
  • підготовка учнів до збереження життя і зміцнення всіх складових здоров’я згідно з основними принципами, шляхами й методами;
  • навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;
  • навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
  • розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань та практичною діяльністю щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.

Зміст тем розгорнуто відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язбережувальної, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє та оточуючих.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами:

1) Здоров’я і безпека людини. 

2) Фізична складова здоров’я.

3) Психічна й духовна складові здоров’я.

4) Соціальна складова здоров’я.

Розділ «Здоров’я і безпека людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я та безпеку людини, їх взаємозв’язок зі способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному й техногенному  середовищі.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичний добробут дитини.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне добробут людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.

Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я.

Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й удома з допомогою батьків. Знаком ** позначено практичні завдання, які рекомендовано проводити за межами класної кімнати.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів.

За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові в підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Особливість методики проведення уроків інтегрованого предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

  • Учні осмислюють і застосовують концепції щодо промоції добробуту, здоров’я і безпеки задля поліпшення життя людини і суспільства.
  • Учні аналізують впливи суспільства, сім’ї, однолітків, культури, засобів масової інформації, технологій та інших чинників на вибір і практикування здорової безпечної поведінки;
  • Учні використовують можливості доступу до вірогідної інформації, якісних товарів та послуг для підтримки добробуту, здоров’я і безпеки;
  • Учні сприймають виклики, будують стосунки, демонструють навички міжособистісного спілкування;
  • Учні застосовують навички прийняття рішень для збереження та забезпечення добробуту, здоров'я, безпеки.
  • Учні практикують здорову безпечну поведінку, сприймають і дають собі раду з ризиками та розуміють вплив ризикованої поведінки.
  • Учні відстоюють інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту, безпеки та здоров’я.
  • Демонструють підприємливі якості та поведінку свідомого споживача.

Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1) особистісно-орієнтоване навчання;

2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно-значимим матеріалом;

3) використання інтерактивних методів навчання;

4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;

5) роботу учнів з різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;

7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8) залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9) багатоваріантність форм та видів діяльності учнів;

10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

 

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях.

Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:

1) уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я та реалізації здорового способу життя, підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності;

2) набуття життєвих навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичної, соціальної, психічної і духовної);

3) позитивне ставлення до здорового способу життя.

 

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Завантажити оновлену навчальну програму з основ здоров'я для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

 


Опитування щодо веб-сайту
Якою інформацію на сайті, Ви найчастіше користуєтесь?
Ваш варіант
Якими розділами, на вашу думку, варто доповнити сайт Інституту?
Чи зручно Вам отримувати інформацію про діяльність інституту та оновлення нормативної бази через соціальні мережі?
Які фактори важливі для Вас у роботі веб-сайту?
Ваш варіант
4. Будь ласка, залиште Ваші коментарі, зауваження, пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи веб-сайту.
×