Трудове навчання

Міністерство освіти і науки України

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ  5–9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

Навчальна програма з трудового навчання для 5 – 9 класів підготовлена  робочою групою у складі:

В. К. Сидоренко, директор Навчально-наукового центру підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України (голова робочої групи); Н. І. Боринець, доцент кафедри методики природничо-математичної освіти і технологій ІППО Київського університету ім. Бориса Грінченка; Д. В. Боровик, учитель ліцею №100 «Поділ» м. Києва; В.  М. Гащак, методист Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Е. М. Даниліна, вчитель загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 13 м. Українськ Донецької області; С. М. Дятленко, начальник відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи МОНмолодьспорту України; Р. М. Лещук, учитель спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи I–III ступенів з поглибленим вивченням математики і фізики     №34 Вінницької міської ради; Н. Б. Лосина, методист вищої категорії Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОНмолодьспорту України; Т. С. Мачача, науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук;
Н. М. Павич, методист Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; А. І. Терещук, доцент кафедри техніко-технологічних дисциплін Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, кандидат педагогічних наук;
І. Ю. Ходзицька, вчитель загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 243 м. Києва; 
В. В. Юрженко, доцент кафедри загальнотехнічних дисциплін Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук.

 

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р.:

Н. І. Боринець, доцент кафедри методики природничо-математичної освіти і технологій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка; Д. В. Боровик, директор гімназії-інтернату «Дитяча інженерна академія»;
С. М. Дятленко, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України; Н. Б. Лосина, методист вищої категорії відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; О. Ю. Медвідь, учитель Кролевецької спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів
№ 3 Сумської області; О. В. Мельник, заступник директора Інституту проблем виховання НАПН України, кандидат педагогічних наук; Н. М. Павич, методист Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; О. М. Пархоменко, науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, заслужений учитель України;
Т. С. Попова, учитель Новопечерської школи м. Києва; Ю. М. Приходько, учитель гімназії № 17 м. Полтави, заслужений учитель України; А. І. Терещук, професор кафедри теорії і методики навчання технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук; В. І. Туташинський, науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук; І. Ю. Ходзицька, учитель загальноосвітньої школи І– ІІІ ступенів № 243 м. Києва; Ю. В. Палій, учитель Чернівецької ЗОШ № 38.

 

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказу № 52 Міністерства освіти і науки України від 13.01.2017 р.  та наказу №201 від 10.02.2017р.:

А. І. Терещук (голова групи), завідувач кафедри технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук, профессор; В. В. Бурдун, завідувач кафедри технологій виробництва і професійної освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук; С. М. Дятленко, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, начальник відділу державно-громадського управління освітою МОН України;
Н. М. Павич, методист Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; В.  М. Гащак, методист Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; О. Ю. Медвідь, учитель Кролевецької спеціалізованої школи
І–ІІІ ступенів № 3 Сумської області, заслужений учитель України (модератор); Ю. В. Палій, учитель Чернівецької ЗОШ № 38 (модератор); О. С. Ковальчук,  директор опорного закладу НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів-гімназія» смт Турійськ Волинської області; В. В. Крімер, учитель трудового навчання, учитель-методист Городоцької ЗОШ І–ІІІ ступерів № 4 Хмельницької області; Р. М. Лещук, учитель спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи I–III ступенів з поглибленим вивченням математики і фізики № 34 Вінницької міської ради; М. Д. Палійчук, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель трудового навчання Чернівецького військово-спортивного ліцею-інтернату; І. Ю. Ходзицька, учитель загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 243 м. Києва. 

Пояснювальна записка

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація учнів, формування їхньої  національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

Формування ключових та предметних компетентностей

Зміст  навчальної програми  орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.

 

Компетентнісний потенціал трудового навчання

 

 

Ключові компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною
 (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

- усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами;

- обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проекту;

- ділитися власними ідеями, думками, коментувати та оцінювати власну діяльність і діяльність інших;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію в технічній літературі, підручниках, посібниках, технологічній документації, періодичних виданнях, у мережі Інтернет;

- обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу.

Ставлення:

- усвідомлення важливості розвитку української технічної і технологічної термінології та номенклатури;

- розуміння можливостей державної / рідної мови для виконання завдань у різних сферах, пошанування висловлювань інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- робота в парах, групах;

- проекти

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- розуміти технічні записи іноземною мовою на інструкціях, читати технологічні карти;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію іноземною мовою для виконання завдань, презентувати проект іноземною мовою.

Ставлення:

- розуміння можливостей застосування іноземних мов для ефективної діяльності.

Навчальні ресурси:

- індивідуальна робота, робота в парах та групах;

- проекти

3.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності, розуміти, використовувати і будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем.

Ставлення:

- пошанування істини.

Навчальні ресурси:

- розрахунки для визначення необхідної кількості матеріалів, габаритних розмірів, вартості виробу;

- використання вимірювальних пристроїв;

- виготовлення креслеників

4.

Основні компетентності
 у природничих науках і технологіях

Уміння:

- розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, економно використовувати матеріали;

- порівнювати фізико-механічні властивості конструкційних матеріалів, обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу, намагатися організовувати безвідходне виробництво, вторинну переробку матеріалів;

- аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та узагальнювати результати;

- використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку.

 

Ставлення:

- усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини;

- розуміння важливості грамотної утилізації відходів виробництва;

- шанобливе ставлення до природи, праці.

Навчальні ресурси:

- добір конструкційних матеріалів, обґрунтування технологій проектування та виготовлення виробу

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- безпечно використовувати соціальні мережі для обговорення ідей, пов’язаних із виконанням технологічних проектів, критично застосовувати

інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, етично працювати з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Ставлення:

- повага до авторського права та інтелектуальної власності, толерантність.

Навчальні ресурси:

- робота з цифровими пристроями під час вибору моделей-аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів, виконання ескізів та креслеників, створення презентаційних матеріалів

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- формулювати власну потребу в навчанні, шукати та застосовувати потрібну інформацію для реалізації проекту, організовувати навчальний процес (власний і колективний), зокрема шляхом ефективного керування ресурсами та інформаційними потоками, визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.

Ставлення:

- допитливість, прагнення пізнавати нове, експериментувати, відвага і терплячість.

Навчальні ресурси:

- робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, створення презентаційних матеріалів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших

7.

Ініціативність  і підприємливість

Уміння:

- проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків, мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави;

- формулювати цілі і завдання, розробляти план для їх досягнення, прогнозувати і нівелювати ризики;

- ухвалювати рішення й оцінювати їх ефективність,

раціонально використовувати ресурси;

- аналізувати помилки;

- знаходити вихід з кризових (критичних) ситуацій.

Ставлення:

- впевненість під час реалізації власних ідей, визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці та творчості;

- здатність брати на себе відповідальність за кінцевий результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей.

Навчальні ресурси:

- планування та виконання завдання (індивідуального і колективного), розроблення проекту, його реалізація, зустрічі з успішними підприємцями, екскурсії на виробництво

8.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- працювати самостійно та в команді з іншими на результат, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісу, безпечно поводитися з інструментами та обладнанням.

Ставлення:

- усвідомлення цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту;

- розуміння важливості виконання різних соціальних ролей в групах;

- відповідальність, пошанування думок інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- соціальні проекти

9.

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

- виражати власні ідеї, досвід і почуття за допомогою виготовлених виробів, зокрема творів декоративно-ужиткового мистецтва, популяризувати декоративно-ужиткове мистецтво та майстрів своєї громади, рідного краю;

- досліджувати технології виготовлення таких виробів.

Ставлення:

- шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій,

готовність зберігати і розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Навчальні ресурси:

- відвідування виставок творів декоративно-ужиткового мистецтва, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

- майстер-класи у майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

 - участь у соціальних проектах

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- безпечно організувати процес зміни навколишнього середовища для власного здоров’я та безпеки довкілля;

- вирізняти можливий негативний вплив штучних матеріалів  та володіти прийомами їх безпечного застосування;

- безпечно користуватися побутовими приладами.

Ставлення:

- шанобливе і економне ставлення до конструкційних матеріалів природного походження;

- усвідомлення необхідності безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності.

Навчальні ресурси:

- проектування та виготовлення виробів з конструкційних матеріалів хімічного походження;

 - організація робочого місця під час виконання технологічних операцій, опорядження та оздоблення виробів

 

Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,  «Громадянська відповідальність» (НЛ-1), «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Призначення  наскрізних інтегрованих  змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються  доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Змістова лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості в учнів, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують на розуміння ролі  матеріалів природного походження, як важливого екологічного ресурсу у збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.

«Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують визначати у співпраці з учителем та іншими учнями алгоритм взаємодії  для вирішення практичних соціально значущих завдань чи проектів; на усвідомлення важливості дотримання етикету для створення власного позитивного іміджу.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання  орієнтують   раціонально використовувати  різноманітні матеріали,  обґрунтовувати власну позицію щодо розвитку новітніх ресурсозберігальних та екологічно чистих технологій обробки матеріалів; уміння оцінювати результати власної діяльності.

Змістова лінії «Здоров’я і безпека» спрямована на формування особистості учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Учнів  56 класів у процесі трудового навчання орієнтують розуміти  необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця;  безпечно користуватися інструментами та електроприладами вдома та під час занять, критично ставитись до інформації про товари для збереження власного здоров'я.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують дотримуватись правил безпечної праці під час виконання технологічних операцій; розуміти  шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та знати способи запобігання їхній дії; дбати про одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини. 

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, страхування, кредитування тощо).

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування  призначення і конструкції  виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатність уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно вирішувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують на формування уміння економно використовувати  матеріали під час їх обробки; визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу; проводити міні-маркетингові дослідження з метою визначення характеристик виробу з позиції споживача і орієнтовної вартості готового виробу; добирати  матеріали і технології їх обробки з метою виготовлення якісного виробу, який відповідає встановленим вимогам  і є конкурентноспроможнім;  визначення орієнтовної вартості  виробу як готового  продукту; добір інструментів та пристосувань відповідно до визначених завдань.

Трудове навчання, крім вищезазначених, вирішує внутрішньопредметні завдання, пов'язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності. 

Проектно-технологічна компетентність – це здатність учня застосовувати знання, уміння, навички в процесі проектно-технологічної діяльності для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення в готовий продукт (послугу)  за обраною технологією. 

Структура навчальної програми

Навчальний програмовий матеріал, призначений  для засвоєння учнями,  викладено в таблиці, що містить такі опцій (колонки таблиці):

  • очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
  • орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів;
  • перелік основних технологій.

Навчальний процес зорієнтований на кінцевий результат у вигляді очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.  Навчальний матеріал із вищезгаданих наскрізних змістових ліній виділено курсивом у цій колонці.

Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів  згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати  складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів  мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель має планувати поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів.

Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів  проектної діяльності, а не технологій, як це було передбачено попередніми програмами. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.

Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга).  Так, у 5–6 класах учні опановують  6–10 проектів, у 7–8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі  —
2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5–8 класах та 1 проект у 9 класі). Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення. При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо).  Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.

Практичний результат учнівського проекту має бути:

  • особистісно ціннісним;
  • корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади;
  • соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал.

Процес роботи над усіма проектами у кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.

Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій  і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості  організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій  на більш високому рівні майстерності тощо.

У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.

Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого  виробу.

Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку.

Під час добору технологій, які виходять за межі переліку для певного класу, необхідно враховуються такі вимоги: 1) використання технології не повинно створювати загрозу здоров'ю учня;  2) додаткова технологія чи техніка повинна мати навчальну цінність — під час її вивчення учень має отримувати нові знання, уміння, цінності; 3) технологія має відповідати віковим особливостям, бути доступною для засвоєння учнями, та відповідати цілям і завданням проекту.

Алгоритм проектної діяльності

Орієнтовний алгоритм роботи учителя складається з таких послідовних кроків:

1) учитель і учні разом обирають об'єкт проектування з урахуванням учнівських здібностей та інтересів, а також можливостей матеріально-технічного забезпечення шкільної майстерні;

2) досліджують (методами проектування) і обґрунтовують форму або конструкцію виробу;

3) досліджують і добирають матеріали, визначають необхідні технологічні процеси, за допомогою яких буде виготовлено виріб;

4) розробляють необхідні для виготовлення виробу проектно-технологічні документи — малюнок, ескіз, технічний рисунок, кресленик, схема тощо.

5) виконують  заплановані роботи.

Указана робота спрямована на формування суб'єктної (активної й інтерактивної) позиції учня у  навчальному процесі, коли він у співпраці з учителем та однокласниками  бере  участь у  конструюванні власної освітньої траєкторії.

Провідним засобом такої діяльності учня є метод проектів.

У процесі проектної діяльності під дослідженням розуміють визначення форми виробу, компонування його частин, колірне рішення або декоративне  оформлення тощо. Основними методами проектування у 5 класі слід вважати метод фантазування, у 6-му — метод біоформ, у 7-му — метод фокальних об'єктів, у 8 класі — елементи комбінаторики, у 9 класі — елементи біоніки. Учитель може долучити учнів до засвоєння й інших методів колективного творчого пошуку, як-от: мозкового штурму, конференції ідей, елементів синектики та ін.  

Під дослідженням і добором матеріалів слід розуміти діяльність учнів, спрямовану на самостійне ознайомлення з різними варіантами виконання виробу з інших матеріалів.  

У ході описаної вище практичної проектної діяльності учень доповнює власний  досвід техніко-технологічними та проектними знаннями, уміннями, навичками, на основі яких у нього формується комплекс власних суджень, цінностей, ставлень, який слід розуміти як проектно-технологічну компетентність.

Вивчення теоретичного матеріалу, технічних понять, а також формування відповідних умінь і навичок відбувається у послідовності, яку вчитель визначає на власний розсуд, з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей учнів, відповідно до очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів та залежно від обраних технологій.

Учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.

Порядок опанування розділу «Технологія побутової діяльності»

Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування».  Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в  будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1–2 год.

Навчальна програма з трудового навчання для 5–9 класів розроблена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409, відповідно до яких на трудове навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відводиться у 5–6 класах 2 год на тиждень, у 7–9 класах 1 год на тиждень.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на те, чи дотримуються учні правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати з заходами попередження травматизму.

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Завантажити оновлену навчальну програму з трудового навчання для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

 

 


Опитування щодо веб-сайту
Якою інформацію на сайті, Ви найчастіше користуєтесь?
Ваш варіант
Якими розділами, на вашу думку, варто доповнити сайт Інституту?
Чи зручно Вам отримувати інформацію про діяльність інституту та оновлення нормативної бази через соціальні мережі?
Які фактори важливі для Вас у роботі веб-сайту?
Ваш варіант
4. Будь ласка, залиште Ваші коментарі, зауваження, пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи веб-сайту.
×