Рекомендації за підсумками Всеукраїнської науково-практичної конференції «Різновекторність виховних впливів і узгодженість дій різних суб`єктів»

Виходячи із стратегічних завдань, що сучасне виховання ґрунтується на положеннях гуманістичної етики, моральних і культурних цінностях нації, воно має формувальний вплив на забезпечення освітнього процесу та його виховної складової і суспільства в цілому, в умовах військового стану необхідно ґрунтовно переосмислити філософію, мету виховання, провідні теоретико-методологічні принципи компетентнісного виховання особистості учня, які можуть творчо наповнюватись конкретним змістом, із урахуванням регіональних особливостей функціонування закладу освіти, вікових та індивідуальних можливостей учнів, соціальних викликів в умовах війни.

Виходячи з основної мети – підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища Нової української школи та допомоги закладам загальної середньої освіти в організації виховного процесу на основі інтеграції виховних зусиль суспільства, зокрема громади, а також до виховання базових загальнолюдських цінностей, соціальних цінностей суспільства і малих груп, соціально-значущих якостей особистості, її компетентності і готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму рекомендуємо:

• визначити шляхи і створити умови для підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, оволодіння педагогами компетентнісним потенціалом виховання, новими освітніми технологіями і методиками, які необхідні для організації освітнього процесу закладів освіти у воєнний/повоєнний час;
• використовувати моделі та методики виховних систем закладів загальної середньої освіти з урахуванням засад Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей», «Виховання смисложиттєвих цінностей дітей та підлітків в умовах євроінтеграційного поступу»;
• удосконалити методику моніторингових досліджень: критерії, показники оцінювання результативності функціонування організаційного і ресурсного компоненту в створенні виховного середовища закладу загальної середньої освіти та виховного простору сучасного учня;
• використовувати освітні й методичні матеріали (посібники, методичні рекомендації, розробки виховних заходів, мотиваційні матеріали тощо) та забезпечити психолого-педагогічний супровід виховання в навчальному процесі закладів загальної середньої освіти;
• провести ряд практико-орієнтованих семінарів, квестів, для вчителів, класних керівників, вихователів, адміністрації закладів освіти з метою осмислення сучасних викликів виховання та  його головних засад, базових моральних цінностей сучасного виховання з обов’язковим урахуванням вікових особливостей учнів та удосконалення системи, моделі виховної діяльності, яка б вела до узгодження підходів у вихованні особистості дитини у школі, сім’ї та закладі освіти з акцентом на національне та військово-патріотичне виховання.

Рекомендуємо досвід регіонального підходу до програмно-технологічного та науково-методичного забезпечення наскрізного виховання на цінностях в умовах Нової української школи.

У зв’язку з цим пропонуємо закладам освіти продовжити діяльність з реалізації Програми виховання смисложиттєвих цінностей підлітків в умовах євроінтеграційного поступу України (укл. Журба К. О., Бех І. Д., Докуніна О. М., Федоренко С. В., Шкільна І. М. Київ, 2022. 27 с.), що є логічним продовженням Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей».

В основу Програми покладено: визнання людини найвищою цінністю; пріоритет ціннісного виховання підлітків; засвоєння духовно-моральних, культурних надбань людства, зразків досягнення смислу життя у процесі виховної діяльності основної та старшої школи; суб’єкт-суб’єктні взаємини педагога з батьками, педагога з дітьми в організації позакласної роботи школи; формування позитивної мотивації в усіх учасників виховного процесу; формування механізмів саморегуляції особистості; стимулювання учасників виховного процесу до стійкої інтеріоризації смисложиттєвих цінностей. Врахування вище зазначеного сприятиме задоволенню моральних потреб учнів 5–9-х класів у:

• пізнанні (розумінні і осмисленні себе, власного життєвого досвіду та оточуючого світу, інтересу до духовних надбань українського народу, власного самотворення);
• спілкуванні (обмін поглядами, життєвим досвідом, оцінка та визнання іншими досягнень суб’єкта) ;
• самоствердженні (прагнення займати гідне місце у соціумі, віра у власні сили, можливості, впевненість у собі, самовдосконалення, визнання досягнень);
• самовизначенні (усвідомлення себе і свого призначення у житті, вибір соціальної ролі, вищих життєвих смислів, вироблення певної життєвої стратегії, життєвих планів);
• самореалізації (прагнення використати свої потенційні можливості, здібності, життєвий досвід для досягнення життєвих цілей; реалізації, покликання, життєва місія);
• комфорті (прагнення відчувати до себе позитивне ставлення, любов, симпатію з боку рідних, друзів, оточуючих).

Київ – Хмельницький,

2024 рік, 20 листопада