Актуальність дослідження. Українське суспільство переживає важливий та складний час творення Нової української школи в контексті сучасного розвитку освіти України. Освітня реформа виводить на новий організаційний та концептуальний рівень заклади загальної середньої освіти щодо втілення та практичної реалізації стратегії сучасного суспільного розвитку та впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державного стандарту).
Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепція «Нова українська школа» щодо реформування освіти, інші нормативні документи задають стратегічні напрями її перебудови. Реформа передбачає зміну цілей та основних завдань освіти, зокрема базової загальної середньої освіти відповідно до сучасної освітньої парадигми і світових тенденцій розвитку національних освітніх систем.
Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти. Це вимагатиме реалізації принципово нових інструментів – педагогічних, методичних, які мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання, враховувати вікові особливості фізичного, розумового та психічного розвитку дитини на кожному з рівнів освіти, орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації в особистому житті, професійній і громадській діяльності.
Реалізація нового змісту навчання на рівні базової середньої освіти має здійснюватися з урахуванням принципу наступності та перспективності з напрацюваннями початкової ланки освіти. Це зумовлює передусім визначення змістово-результативної узгодженості в усіх освітніх галузях із передбачування складності процесу адаптації випускників початкової школи до навчання у 5 класі.
Реалізація компетентнісного підходу вимагає системних розроблень, створення навчально-методичних комплексів, розробок сучасних методів і технологій навчання, де мають бути розгорнуті цільові та методичні орієнтири компетентнісно орієнтованого навчання із зазначенням пріоритетних способів навчальної взаємодії, особливостей інтегрування, оцінювання тощо. Отже, навчально-методичний супровід має розроблятись як цілісна дидактико-методична система, що постійно розвивається.
Оновлення змісту й методик навчання учнів базової школи зумовлене потребою в систематичному використанні можливостей загальної середньої освіти для здійснення особистісно орієнтованого навчання та створення науково-методичного супроводу для реалізації Концепції Нової української школи.
Наявне навчальне та методичне забезпечення базової освіти виявляється недостатньо ефективним і не дозволить повною мірою реалізувати на практиці компетентнісний підхід, забезпечення реалізації положень нового Державного стандарту.
Наукові керівники:
Рогова Віра Борисівна, заступник Міністра освіти і науки України;
Завалевський Юрій Іванович, доктор педагогічних наук, професор, Перший заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»;
Топузов Олег Михайлович, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України (далі – НАПН України), заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент НАПН України, директор Інституту педагогіки НАПН.
Список закладів освіти ‑ учасників інноваційного освітнього проєкту