Відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Особистість на шляху до духовних цінностей: інноваційна практика, набутий досвід»
25 січня 2023 року відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Особистість на шляху до духовних цінностей: інноваційна практика, набутий досвід». Організаторами конференції виступили Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» спільно з Інститутом проблем виховання НАПН України та Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.
На конференції висвітлювались питання теоретико-методологічного осмислення духовного розвитку особистості та методичного забезпечення послідовності формування духовних цінностей у вихованні зростаючої особистості в умовах реалізації Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей».
У роботі конференції взяли участь науковці Інституту проблем виховання НАПН України, наукові та науково-педагогічні працівники Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковці та педагогічні працівники закладів післядипломної педагогічної освіти регіонів-учасників експерименту всеукраїнського рівня, представники наукових шкіл України, керівники та вчителі-практики закладів освіти.
Учасники конференції поділилися педагогічними здобутками за результатами реалізації Програми у закладах загальної середньої освіти, розповіли про науково-методичний супровід освітнього процесу закладів освіти з урахуванням регіональних особливостей, вікових та індивідуальних можливостей учнів, актуальних соціальних викликів.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся Юрій Завалевський. Перший заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», доктор педагогічних наук, професор зазначив: «Сучасні тенденції розвитку освіти спрямовані на нові засади в управлінні у зв’язку з соціально-економічною ситуацією, що породжує багато питань особливо в частині необхідності оновлення змісту, форм, методів виховання, створення ефективної системи національно-патріотичного виховання в умовах воєнного стану». За його словами, це зумовлює необхідність формування нового теоретико-методологічного підґрунтя здійснення інноваційного пошуку та запровадження сучасних ефективних підходів до організації системи виховної роботи, розвитку і соціалізації дітей та молоді, які сприяють вихованню дитини як суб’єкта власного життя, свідомого патріота-громадянина, що стратегічно визначено в Програмі «Нова українська школа у поступі до цінностей», розробленої авторським колективом Інституту проблем виховання НАПН України, керівник програми – Бех Іван Дмитрович, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання НАПН України.
Зазначалося, що безумовним надбанням Програми є система організації виховного процесу з урахуванням різних ступенів навчання, вікових особливостей учнів, у яких вбачається оптимальне проєктування формування морально-духовних та громадянських цінностей, особистості, задекларованих Концепцією «Нова українська школа». Цінним є зроблений акцент на роль педагога як суб’єкта та організатора освітнього процесу, незаперечне визнання цінностей дитини та родини. Заслуговує на увагу система підходів залучення дорослими дитини до процесів цілепокладання, спільної творчої діяльності, рефлексії (в т. ч. етичної), самопізнання, самореалізації, набуття компетентностей як базису для успішного життєздійснення особистості.
Наукову позицію піднятих питань розкрили вчені Інституту проблем виховання НАПН України: Іван Бех, директор Інституту, дійсний член (академік) НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України у своєму виступі «Патріотизм особистості крізь призму духовних виявлень» та Катерина Журба, провідний науковий співробітник лабораторії морального, громадянського та міжкультурного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, доктор педагогічних наук, професор змістовно розкрила тему «Військово-патріотичне виховання молоді у зарубіжному досвіді».
Світлана Кириленко, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» повідомила, що значним внеском у забезпечення освітнього процесу та його виховної складової є Програма «Нова українська школа у поступі до цінностей». В основу Програми закладено принципи компетентнісного виховання особистості учня, які можуть творчо наповнюватись конкретним змістом, із урахуванням регіональних особливостей функціонування закладу освіти, вікових та індивідуальних можливостей учнів, інших соціальних викликів.
Для апробації Програми Міністерством освіти і науки України був започаткований експеримент всеукраїнського рівня з реалізації Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей» на базі закладів загальної середньої освіти Донецької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської областей на 2018–2022 роки» (наказ МОН України № 369 від 18.03.2019).
Готовність до новаторства та безпосередньо сама інноваційна діяльність учителя стає передумовою ефективності професійної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття наукового та творчого потенціалу, а це, в свою чергу, стає запорукою становлення впевненої у своїх силах і здібностях учнівської молоді.
Новаторські ідеї Нової української школи у виховних практиках закладів загальної середньої освіти, інноваційне середовище виступають засобом стимулювання, підтримки, організації, рефлексії інноваційної діяльності педагогів, а розвиток інноваційної компетентності педагогів характеризується відкритістю, креативністю, самоорганізованістю, саморозвитком, динамічністю, що визначає їх високу адаптивність ефективних змін у побудові Нової української школи.
Актуальність дослідження розкрила завідувач сектору експериментальної педагогіки відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук Ольга Кіян. За її словами, апробація Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей» була спрямована на реалізацію виховних проєктів у закладах загальної середньої освіти, що є учасниками експерименту.
Педагогічні колективи закладів освіти при реалізації Програми особливу увагу звертали на найважливіші чинники, які характеризують морально-духовний та інтелектуальний рівні особистості учня. Уся виховна робота закладів освіти – учасників експерименту базувалася на пріоритеті розвивального характеру освіти та її особистісної орієнтації. Учень стає для вчителя не пасивним об’єктом, а суб’єктом освітнього процесу. Ця система роботи вчителя і закладу освіти загалом спрямована на максимальне розкриття й плекання морально особистісних якостей кожної дитини. Усе це є складовою виховання української еліти, формування і розвитку загальнолюдських, особистих, родинних, духовних, національних, громадянських цінностей.
Учасників експериментального впровадження об’єднала думка, що сьогодні пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває формування в учнів системи загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, милосердя, повага до життя, повага до себе, інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
За підсумками конференції ухвалено Рекомендації, де прийнято рішення продовжити науково-пошукову та практичну реалізацію нової Програми «Виховання смисложиттєвих цінностей підлітків в умовах євроінтеграційного поступу України» (укл. Журба К. О., Бех І. Д., Докукіна О. М., Федоренко С. В., Шкільна І. М. Київ, 2022. 27 с.), що є логічним продовженням Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей».
Рекомендації
V Всеукраїнської науково-практичної конференції
«ОСОБИСТІСТЬ НА ШЛЯХУ ДО ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ: ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА, НАБУТИЙ ДОСВІД»
Виходячи із стратегічних завдань сучасного виховання, яке ґрунтується на положеннях гуманістичної етики, моральних і культурних цінностях нації, має формувальний вплив на забезпечення освітнього процесу та його виховної складової, необхідно ґрунтовно переосмислити філософію, мету виховання, провідні теоретико-методологічні принципи компетентнісного виховання особистості учня, які можуть творчо наповнюватись конкретним змістом, із урахуванням регіональних особливостей функціонування закладу освіти, вікових та індивідуальних можливостей учнів, інших соціальних викликів.
Виходячи з основної мети – підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища Нової української школи та допомоги закладам загальної середньої освіти в організації виховного процесу на основі інтеграції виховних зусиль суспільства, зокрема громади, а також до виховання базових загальнолюдських цінностей, соціальних цінностей суспільства і малих груп, соціально-значущих якостей особистості, її компетентності і готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму рекомендуємо:
визначити шляхи і створити умови для підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, оволодіння педагогами компетентнісним потенціалом виховання, новими освітніми технологіями і методиками, які необхідні для організації освітнього процесу закладів освіти у воєнний/повоєнний час;
рекомендувати для експериментальної апробації моделі та методики виховних систем закладів загальної середньої освіти з урахуванням засад Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей»;
удосконалити методику моніторингових досліджень: критерії, показники оцінювання результативності функціонування організаційного і ресурсного компоненту в створенні виховного середовища закладу загальної середньої освіти та виховного простору сучасного учня;
експериментально апробувати освітні й методичні матеріали (посібники, методичні рекомендації, розробки виховних заходів, мотиваційні матеріали тощо) та забезпечити психолого-педагогічний супровід з реалізації Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей» в освітній процес закладів загальної середньої освіти;
провести ряд практико-орієнтованих семінарів, квестів, для вчителів, класних керівників, вихователів, адміністрації закладів освіти з метою осмислення сучасних викликів виховання та його головних засад, базових моральних цінностей сучасного виховання з обов’язковим урахуванням вікових особливостей учнів та удосконалення системи виховної діяльності, яка б вела до узгодження підходів у вихованні особистості дитини у школі, сім’ї та закладі освіти з акцентом на національне та військово-патріотичне виховання.
Ефективним виявився регіональний підхід до програмно-технологічного та науково-методичного забезпечення наскрізного виховання на цінностях в умовах Нової української школи. У зв’язку з цим рекомендуємо закладам освіти продовжити експериментальну діяльність з реалізації наступної Програми виховання смисложиттєвих цінностей підлітків в умовах євроінтеграційного поступу України (укл. Журба К. О., Бех І. Д., Докукіна О. М., Федоренко С. В., Шкільна І. М. Київ, 2022. 27 с.), що є логічним продовженням Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей».
В основу Програми покладено: визнання людини найвищою цінністю; пріоритет ціннісного виховання підлітків; засвоєння духовно-моральних, культурних надбань людства, зразків досягнення смислу життя у процесі виховної діяльності основної та старшої школи; суб’єкт-суб’єктні взаємини педагога з батьками, педагога з дітьми в організації позакласної роботи школи; формування позитивної мотивації в усіх учасників виховного процесу; формування механізмів саморегуляції особистості; стимулювання учасників виховного процесу до стійкої інтеріоризації смисложиттєвих цінностей. Врахування вище зазначеного сприятиме задоволенню моральних потреб учнів 5–9-х класів у:
- пізнанні (розумінні і осмисленні себе, власного життєвого досвіду та оточуючого світу, інтересу до духовних надбань українського народу, власного самотворення);
- спілкуванні (обмін поглядами, життєвим досвідом, оцінка та визнання іншими досягнень суб’єкта) ;
- самоствердженні (прагнення займати гідне місце у соціумі, віра у власні сили, можливості, впевненість у собі, самовдосконалення, визнання досягнень);
- самовизначенні (усвідомлення себе і свого призначення у житті, вибір соціальної ролі, вищих життєвих смислів, вироблення певної життєвої стратегії, життєвих планів);
- самореалізації (прагнення використати свої потенційні можливості, здібності, життєвий досвід для досягнення життєвих цілей; реалізації, покликання, життєва місія);
- комфорті (прагнення відчувати до себе позитивне ставлення, любов, симпатію з боку рідних, друзів, оточуючих).
