Реформування української освіти в дії: відбулася серпнева конференція педагогічних працівників

19 серпня 2019 року  на НСК «Олімпійський» відбулася Всеукраїнська серпнева конференція педагогічних працівників, темою якої цьогоріч стала «Нова Українська Школа: виклики та перспективи освітньої реформи».

Організатором заходу виступило Міністерство освіти і науки України. Співорганізатором – ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Участь у конференції взяли близько 650 осіб, серед яких вчителі з усіх куточків нашої держави, викладачі, представники громадських організацій, профспілок, місцевої влади, голови об’єднаних громад, а також представники міжнародних організацій, які мають представництва в Україні.

 

Офіційна частина пленарного засідання, що проходила під гаслом «Візія реформування української освіти, виклики майбутнього» відбувалася за участі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Міністра освіти і науки Лілії Гриневич.

Серед почесних гостей  також були перший заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Роман Шиян, Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен та інші.

 

Звертаючись до освітян, Глава Уряду сказав: «Сьогодні будемо говорити про дуже важливі речі. Про систему освіти, сучасну, доступну, перспективну. Нова українська школа – одна із найважливіших пріоритетів, яка має підтримку, розвиток та інвестування. Саме з освіти виходять українська інтелігенція». Також він наголосив, що питання освіти – найвищий пріоритет, адже освіта – не просто сфера життя. «Це сфера, яка визначає наше сьогодення і майбутнє. Для нашого уряду освіта – найвищий пріоритет: від дошкілля до вищої школи. У нас є багато професій, завдань і проблем. Але тема освіти і освітян має стати домінуючою. Саме в системі освіти зростають інженери, військові, лікарі».

 

У своїй промові Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила: «Останні роки ми фактично торкнулися змінами кожної сфери освіти, дали їй значний поштовх для змін». Також звернула увагу на те, що завдяки впровадженню освітніх реформ Україна потрапила у світовий тренд змін галузі. Доречно було сказано: «Освітня криза — явище, що притаманне не лише Україні. Вона крокує усім світом. Освіта має підготувати нас до майбутніх реалій – економічних, екологічних». На переконання Лілії Гриневич, єднальною метою розвитку української освіти має стати побудова суспільства освіченого загалу: «Це суспільство має бути інклюзивним та інноваційним. Суспільство, в якому кожен громадянин має можливість реалізувати свій потенціал, навчатися впродовж усього життя та бути щасливим».

Міністерка також порушила тему реформи педагогічної освіти, наголосивши на тому, що «володіння новітніми ефективними методиками, які розвивають компетентності і зберігають мотивацію учнів до навчання, – одне з основних завдань підготовки вчителя. Адже він, насамперед, реалізує індивідуальну освітню траєкторію учня».

Свій виступ Лілія Гриневич закінчила тим, що «Україна має прагнути до того, щоб вся система освіти наскрізно готувала людей до складних викликів майбутнього, які вимагають від нас принципово нових підходів до навчання та розвитку можливостей наших громадян і творення суспільства освіченого загалу».

Загалом виступи учасників основної панелі були присвячені визначенню завдань, що стоять перед українським суспільством та владою для успішної реалізації освітньої реформи.

 

Насиченою та дуже корисною виявилася наступна частина заходу, що передбачала роботу секцій. Були представлені різнопланові панелі, де  розглянуто результати першого року НУШ та підготовку до 2019/2020 навчального року, стандарт базової середньої освіти НУШ, педагогіку партнерства, інклюзію, фінансування освіти, розвиток професійної та педагогічної освіти тощо.

 

Роман Шиян, заступник директора Інституту модернізації змісту освіти презентував проект нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Багатьох учасників конференції цікавило питання щодо особливості впровадження НУШ для 3-го і 4-го класів. Роман Шиян, зазначив, що програма НУШ «розрахована на те, щоб знання й вміння були практично орієнтованими і могли застосовуватися у реальному житті. Це є основним задумом тих змін, які ми пропонуємо. Наприклад, наші колеги з LEGO прогнозують спад когнітивних вмінь, так званих «твердих знань», до яких ми звикли і які діти опановують у певному віці. Ми, звичайно, визнаємо, що ці «тверді знання» потрібні, але робимо акцент на вміннях застосовувати набуті знання на практиці. На жаль, часто нас звинувачують у протилежному, мовляв, ми не навчимо дітей писати, читати та користуватися табличкою множення. Але зміни впроваджуються поступово, тож я сподіваюсь на позитивний результат».

 

Олена Дубовик, заступник директора Інституту модернізації змісту освіти, презентувала природничу освітню галузь проекту Державного стандарту базової середньої освіти, метою якої є формування компетентності з природничих наук, техніки і технологій, екологічної компетентності здобувачів освіти.

 

Леся Корецька, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи ІМЗО на засіданні секції «Педагогіка партнерства» окреслила формування ключових компетентностей у дітей через цінності, ключовими елементами яких є особистий приклад учителя – носія загальнолюдських цінностей у партнерстві з батьками.

 

Традиційною складовою конференцій є виставки підручників, що видані коштом державного бюджету, яку організував відділ науково-методичного забезпечення видання навчальної літератури Інституту модернізації змісту освіти під керівництвом Ольги Николюк.

 

Також, працівники Інституту модернізації змісту освіти, а саме відділу засобів навчання та обладнання (начальник відділу Галина Наконечна) та відділу цифрової освіти та ІКТ Інституту модернізації змісту освіти під керівництвом Оксани Мельник здійснювали організацію виставки обладнання та навчальних матеріалів для закладів освіти, де учасники заходу могли ознайомитися з новими розробками вітчизняних науковців та виробників спеціалізованої продукції.

 

Виставку відвідали Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, які подякували її організаторам за таку плідну та надважливу  роботу.

Родзинкою виставки стала презентація меню системи харчування у школах. За новими рецептами працюють вже понад 1000 шкіл по всій Україні, а у планах на майбутнє – перевести всі українські школи на нові стандарти харчування.

 

На завершення яскравим акордом заходу стала церемонія нагородження  відзнаками Міністерства освіти і науки України, грамотами Верховної ради та Кабінету Міністрів освітян і недержавні громадські організації. Цю частину конференції модерувала Олена Артеменко, начальник відділу організації масових заходів Інституту модернізації змісту освіти.

День минув плідно та насичено. Цьогорічна серпнева конференція педагогічних працівників підвела підсумки першого року впровадження Нової української школи, окреслила досягнення та проблеми, що турбують педагогічних працівників та керівників закладів освіти в умовах реформування освітньої галузі, визначила стан та перспективи розвитку освітянської галузі, дала старт новому навчальному року.

Опитування щодо веб-сайту

[fcb id=’1′ align=’left’][/fcb]

×