Європейський та фінський досвід підручникотворення сприятимуть народженню нового покоління українських підручників

Протягом трьох днів у столиці України в рамках проекту двосторонньої ініціативи уряду Фінляндії і Міністерства освіти і науки України «Фінська підтримка реформ української школи» та за ініціативи Інституту модернізації змісту освіти тривав Всеукраїнський науково-практичний семінар «Новий український підручник для Нової української школи».

З інформацією про перший день заходу можна ознайомитися за посиланням.

Вся увага учасників другого дня семінару була прикута до представників фінської освіти та видавництв, які у своїх виступах розповіли про власний та європейський досвід підручникотворення.

Так, Яркко Лемпіселька, керівник кластеру проекту «Фінська підтримка реформ української школи», ознайомив присутніх із загальними європейськими вимогами (стандартами) до підручників. Пан Яркко заначив, що паперовий підручник, незважаючи на появу електронних, залишається потужним інструментом навчання. Тому в усьому світі приділяють підвищену увагу його якості та змісту. Викликами у створенні підручників у всьому світі є: їх невідповідність віку учнів, різні види викладання та підготовка вчителів, втрата зацікавленості учнів до навчання.

До підручників у Фінляндії висувають три основні вимоги: структура, зміст, вплив змісту на учнів. Важливо також враховувати, які види діяльності пропонує підручник, як мотивує до навчання, підбір, якість та співвідносність  ілюстрацій змісту навчання, відповідність тексту віку тощо.

Зацікавлення вітчизняних видавців викликала доповідь представника фінського видавництва Марі Кюхкьонен. Учасники дискусії обмінялись досвідом підручникотворення, підбору авторів, створення та підтримки платформи для учнів, адаптації підручників інших країн до фінських програм, розповіли про особливості експертизи підручників, обрання їх учителями та закупівлю органами управління освітою.

Херамб Кулкарні представив міжнародну організацію Council for Creative Education (CCE), в якій обіймає посаду урядового консультанта. CCE – це міжнародна, науково-дослідна організація, створена для розробки нових креативних методів навчання та виховання в педагогіці, оцінки якості освіти, розвитку продуктивності, професійного розвитку та підготовки вчителів, а також підтримки інновацій. Сфера її діяльності охоплює реформування системи дошкільної, початкової, середньої та вищої освіти.

Цікавий досвід, яким поділились фінські колеги, буде опрацьований робочою групою проекту «Фінська підтримка реформ української школи», яка запропонує шляхи упровадження його в Україні.

Зауважимо, що угода між Україною та Фінляндією передбачає допомогу в підвищенні кваліфікації українських учителів, популяризацію освіти, а також покращення освітнього середовища шкіл у межах реформи Нова українська школа. І цьому сприятимуть три основні напрями діяльності: розвиток ключових компетентностей учителів, сприйняття освіти та освітнє середовище.

Учасники семінару дійшли висновку: дуже добре, що ми маємо можливість вивчати досвід підручникотворення в інших країнах, зокрема, досвід Фінляндії, але при цьому, ми не повинні забувати, що підручник повинен бути інструментом у формуванні світогляду дитини, ураховувати наш особливий національний менталітет.

Третій день семінару був присвячений підведенню підсумків проведеної роботи та окреслив майбутні шляхи вирішення проблем, що мають місце на всіх етапах народження нового покоління навчальної літератури.

Олена Дубовик, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», у своїй промові розкрила питання концепції конкурсного відбору проектів підручників для 3 класу закладів загальної середньої освіти, зупинилася на вимогах до підручників для загальної середньої освіти та головних критеріях їх оцінювання. Також вона зазначила, що у планах Інституту модернізації змісту освіти провести навчання експертів, що забезпечить більш якісну роботу над експертизою підручників у майбутньому та допоможе ліквідувати недоліки, що існують на сьогоднішній день.

Власне, організація і проведення експертизи на принципово нових засада має стати гарантією забезпечення закладів освіти якісними підручниками.

Олена Лінник, державний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти МОН України, розкрила відповідність змісту підручника очікуваним результатам, визначеним Типовими освітніми програмами для 3-4 класів. Було озвучено засади Державного стандарту початкової освіти, підходи до вивчення навчальних предметів у 3-4 класах.

Мирослава Товкало, заступник директора з упровадження Нової української школи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, представник групи розробників Державного стандарту початкової освіти, доповнила виступ колеги та на завершення доповіді «Відповідність змісту підручника Державного стандарту початкової освіти»  сказала: «Підручник не стільки зібрання знань, скільки навігатор, що допомагає орієнтуватися в потоці інформації».

Надія Зелінська, завідувач кафедри медіа комунікацій Української академії друкарства, мала нагоду ознайомити учасників семінару з видавничою культурою сучасного підручника, зокрема, із редакторськими та дизайнерськими аспектами.

Цікавим був виступ Ольги Борисенко та Юлії Стемпіцької, представників кафедри графічного дизайну і мистецтва книги Української академії друкарства, які розповіли про нові дизайнерські підходи до сучасного шкільного підручника. Мова йшла про особливості візуальної та текстової складової, загальні принципи організації текстовізуального ряду підручників і навчальних програм, особливості використання складальних гарнітур.

Мета, теоретичні засади, параметри та практика психологічного аналізу підручника були означені Ларисою Шатирко, представником Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, у доповіді з теми «Сучасні психологічні вимоги до підручника для початкової школи».

До обговорення важливої теми були запрошені відомі науковці та експерти, які на постійній основі професійно аналізують шкільну навчальну літературу.

Так, Світлана Горяча, завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту КМЗ «Черкаський ОІПОПП», Ольга Булгар, учитель початкових класів ЗОШ №12 м. Бердичів Житомирської області, Олександра Рєпа, завідувач сектору навчально-методичної роботи районного методичного центру Управління освіти Деснянської районної в м. Київ державної адміністрації, Ольга Шевченко, вчитель ЗОШ №4 м. Жмеринка Вінницької області, Наталія Овіннікова, вчитель музики ЗОШ №119 міста Києва, провели аналіз результатів експертизи проектів підручників із «Української мови та читання», «Математики», «Я досліджую світ», «Мистецтво» та підручників із іноземних мов, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для 2 класу закладів загальної середньої освіти.

Експерти дійшли висновку, що «…кожен із поданих на конкурс підручників по своєму забезпечує досягнення обов’язкових результатів навчання через системний виклад програмового матеріалу з урахуванням усіх груп загальних результатів навчання здобувачів освіти та передбачає формування наскрізних умінь молодших школярів».

Наталія Пархоменко, начальник відділу ІМЗО, підвела підсумки експертизи проектів підручників, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для 2 класу ЗЗСО, та зазначила, що сучасний підручник – це інструмент для реалізації освітнього процесу, що забезпечує спілкування автора з учнем, має мотивуючий характер. Сучасний учитель має подружитися із підручником, проаналізувати програму і зрозуміти, що поле для його творчості на уроці безмежне. І лише тоді він зможе зацікавити і дитину.

 

Опитування щодо веб-сайту

[fcb id=’1′ align=’left’][/fcb]

×