Розпочався Всеукраїнський науково-практичний семінар «Новий український підручник для Нової української школи»

За ініціативи  проекту «Фінська підтримка реформ української школи», Інституту модернізації змісту освіти та Міністерства освіти і науки України в Києві розпочався триденний Всеукраїнський науково-практичний семінар «Новий український підручник для Нової української школи». До участі в ньому запрошені видавці, автори підручників, розробники електронних підручників, представники органів державної влади, науковці.

У перший день семінару з вітальним словом до його учасників звернулися Арто Ваатокарі, та Яркко Лемпіселька, керівники фінського проекту «Фінська підтримка реформ української школи», які мають великий досвід у створенні паперових та електронних підручників у Фінляндії. Головною метою одного з кластерів цього проекту є підвищення якості українських підручників та наближення їх до міжнародних стандартів.

Юрій Завалевський, виконувач обов’язки директора Інституту модернізації змісту освіти, звертаючись до учасників семінару, відзначив прогрес у покращенні якості підручників, удосконаленні конкурсного відбору, розробці нових нормативних документів для його забезпечення. Над цим постійно працюють МОН України та ІМЗО. Проект покликаний взяти кращий європейський досвід різних країн у створенні підручників та застосувати його в Україні. Наразі Інститутом ведеться робота на всіх рівнях, щоб саме вчитель обирав підручники, які йому запропонували автори та видавці.

Заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій у своїй промові наголосив, що якість реформи Нової української школи певним чином залежить від якості підручників. Тому Міністерство освіти і науки України планує змінити процедуру конкурсного відбору, впровадити нові формати підручників, використати найкращі методики навчання, зокрема, систему викладання «сінгапурської математики» тощо. Впровадження Національної освітньої електронної платформи, електронних підручників – пріоритети, над якими МОН України працюватиме у найближчій перспективі.

Роман Шиян, національний координатор проекту, заступник директора Інституту модернізації змісту освіти, виступив модератором заходу. Під час вітального слова він окреслив головні виклики та проблеми  підручникотворення. Здійснюється розробка нового Положення про конкурсний відбір проектів підручників, до якого експерти пропонують новацію, а саме: дати можливість видавцям подавати на конкурс підручників разом із документами розроблену ними модельну освітню програму. Також будуть підвищені вимоги до експертів, з якими було проведено навчання, розроблені чіткі та зрозумілі критерії оцінювання. Фахівцями проекту було проведено аналіз підручників, експертних висновків. Результати цієї роботи будуть враховані у подальшій роботі. Ще одна новація, яку пропонують керівники проекту – це апробація новостворених підручників у пілотних школах НУШ, наступним кроком після неї буде друк підручників для усіх шкіл.

Тетяна Харламова, керівник групи реформ підручників кластеру 3 проекту «Фінська підтримка реформ української школи», подякувала усім інституціям за підтримку і закликала до співпраці. Вона зазначила, що проект це – унікальний шанс для української освіти зробити навчальну літературу якісною. Втім, використовуючи світовий досвід, український підручник має зберегти свою національну ідентичність.

Представник Всеукраїнської асоціації видавців та книго розповсюджувачів Олександр Афонін у своєму виступі запропонував збільшити термін для створення підручників, розпочати підготовку та затвердження навчальних програм.

Програмою заходу передбачено пленарні засідання із виступами фахівців, дискусійні панелі, анкетування учасників, обмін досвідом тощо.

Ситуаційний аналіз у своєму виступі на тему «Підручник як специфічний інструмент освіти» здійснила Тетяна Харламова, керівник групи реформ підручників кластеру  3 проекту «Фінська підтримка реформ української школи». Її виступ захопив учасників, адже спікер ознайомила учасників із фізіологією, нейронною та мозковою активність дітей та окреслила, яким чином використовувати ці відкриття вчених в освітній сфері, зокрема, у підручниках та навчанні. Промовець ознайомила учасників семінару з різноманітними  дискурсами в контенті підручників, а саме: застарілі ілюстрації, що подають Україну, як відсталу та аграрну країну, визначення та терміни, що йдуть урозріз із наукою, невідповідність змісту підручників віковим особливостям дітей та інші непривабливі факти.

Скористалася можливістю виступити перед колегами Оксана Мельник, начальник відділу цифрової освіти та ІКТ Інституту модернізації змісту освіти, яка представила проекти змін до нормативних документів щодо електронних засобів навчання, електронних підручників відповідно державних та світових стандартів. Зацікавлення викликала доповідь про експеримент всеукраїнського рівня «Електронний підручник для загальної середньої освіти».

На завершення першого дня семінару його модератор Роман Шиян під час дискусії з учасниками окреслив головні виклики у створенні підручників, які фахівці проекту будуть вирішувати, пропонуючи для цього нові прогресивні й інноваційні шляхи.

Опитування щодо веб-сайту

[fcb id=’1′ align=’left’][/fcb]

×