Яким має бути новий підручник для Нової української школи?

Відповідь на поставлене запитання однозначна – найкращим. А це означає – цікавим, модним, якісним: саме такий підручник чекають учні, вчителі, батьки. Власне, створення та видання нової навчальної літератури  – це зона високої моральної відповідальності перед суспільством авторів та видавців. Рік від року держава збільшує та витрачає на видрук підручників нового покоління колосальні кошти. І тому байдужих у цій справі бути не повинно.

Саме про це йшла зацікавлена розмова та жвава дискусія під час Всеукраїнського науково-практичного семінару «Новий підручник для Нової української школи: вимоги, критерії оцінювання, оформлення», який був організований та проведений 22 листопада 2018 року ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Захід зібрав в актовій залі установи науковців, педагогів, авторів, а також – потенційних учасників конкурсних відборів проектів  підручників,  редакторів, верстальників та дизайнерів видавництв.

Семінар відбувся за участі Павла Хобзея, заступника Міністра освіти і науки України, Юрія Завалевського, першого заступника директора ІМЗО  та Наталії Бєскової, заступника директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України. Виступаючи перед присутніми, вони звернули увагу, що першого листопада цього року стартували  конкурсні відбори проектів підручників для 2, 6 та 11 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідними наказами Міністерства освіти і науки України затверджено перелік предметів вивчення та назв підручників, з яких проводитимуться конкурси. Вже оголошено про реєстрацію експертів для здійснення експертизи електронних версій цих проектів підручників (https://imzo.gov.ua/reiestratsiia-ekspertiv-dlia-zdi-snennia-ekspertyzy-elektronnykh-versi-proektiv-pidruchnykiv-pid-chas-konkursnoho-vidboru-dlia-2-6-11-klasiv/) та затверджено Інструктивно-методичні матеріали для проведення даних експертиз. Адже на всіх учасників непростого процесу творення й народження нової навчальної літератури для другокласників, учнів 6-го класу та випускників закладів загальної середньої освіти чекає дуже напружена робота.

Олена Дубовик, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», у своєму виступі детально зупинилася на вимогах до підручників для загальної середньої освіти та головних критеріях їх оцінювання. Вона розповіла про результати апробації оцінних листів, яка здійснювалася вчителями початкових класів в п‘яти областях України, і висловила власне бачення, які кроки  варто зробити для створення  українського підручника європейського зразку.

До обговорення важливої теми були запрошені відомі науковці та експерти, які на постійній основі професійно аналізують шкільну навчальну літературу, а відтак можуть дати слушні поради авторам та видавцям. Так, Марина Женченко, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проаналізувала 11 новостворених підручників для 1-го класу та 14 – для 5-го і дала багато цінних рекомендацій щодо їх структурних особливостей, яких помилок у майбутньому варто уникнути.

Естафету від колеги по кафедрі та Інституту журналістики прийняла професор Ярослава Прихода, яка наголосила, що «…мова підручника має бути зразком мови для учнів». Проаналізувавши 18 нових підручників, пані Ярослава була втішена, що вони «стали в рази кращими, розвитковими, у них присутній гумор та помітна тенденція до підвищення якості». Водночас, як зауважила експерт, у підручниках багато перевантажених «водою» текстів, у яких так бракує сильних (за змістом) речень. А ще в них дуже мало інформації … про Україну. І це великий мінус, на який авторам майбутніх нових підручників треба звернути особливу увагу.

Начальник відділу Наталія Пархоменко у своєму виступі  розповіла учасникам заходу про особливості підготовки рукописів підручників для 2 класу.

Неля Михайловська, начальник відділу, наголосила на українознавчому компоненті сучасного підручника та звернула увагу на пріоритети та реалії сьогодення.

Катерина Горська, доцент кафедри мультимедійних технологій і медіа дизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, висвітлила правові аспекти використання авторських матеріалів у підручниках.

Член Національної спілки художників України, Голова правління Київської спілки художників книги, старший викладач кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Ігор Женченко запропонував присутнім дизайн-концепцію нового покоління підручників.

Про сучасні психологічні вимоги до підручника дуже емоційно говорив ще один поважний гість семінару – Едуард Помиткін, доктор наук, завідувач відділу психологічної праці Інституту педагогічної освіти дорослих імені І.Зязюна НАПН України.

«Ми чекаємо від вас нових пропозицій, ідей, слушних зауважень», – сказала, підбиваючи підсумки семінару, Олена Дубовик, модератор заходу.

Опитування щодо веб-сайту

[fcb id=’1′ align=’left’][/fcb]

×