Природознавство

 Міністерство освіти і науки України

ПРИРОДОЗНАВСТВО 5  клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

Укладачі програми (2012 р.): Т. Г. Гільберг, завідувач кафедри теорії та методики природничо-математичних дисциплін  та технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук, доцент (керівник групи); І. П. Крячко, завідувач відділу  науково-технічної інформації Головної астрономічної обсерваторії НАН України; Т. В. Сак, завідувач лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктор психологічних наук, професор; Н. В. Бєскова, начальник відділу департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України; С. С. Фіцайло, головний спеціаліст загальної середньої та дошкільної освіти МОН України 

Розвантаження 2015 року не зійснювалось.

Над оновленням програми (2017 рік) працювали:  Н. П. Дементієвська,  науковий співробітник ІІТЗН НАПН Ураїни; А. І. Дрозд, вчитель гімназії № 318 «Міленіум»
м. Києва; Н. І. Забуга, завідувач сектора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»;

Т. В. Коршевнюк, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інститутуту педагогіки НАПН України

Пояснювальна записка

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №  462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань.

 Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

• розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
• виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
• формування ключових і предметних компетентностей;
• формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;  
• засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
• оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
• застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Роль навчального предмета «Природознавство» у формуванні

ключових компетентностей

	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною мовою (і рідною — у разі відмінності)	Уміння: ●      розуміти тексти природничого змісту; ●      використовувати вивчені природничо-наукові поняття в самостійних усних повідомленнях; ●      усно й письмово тлумачити природничі поняття, факти, закономірності; ●      поповнювати свій словниковий запас; ●      обмінюватись  інформацією про свої результати виконання завдань і пояснювати їх; ●      обговорювати проблеми природничого змісту Ставлення: ●      уважне й неупереджене ставлення до думок і висловлювань інших; ●      пошанування українських вчених і відданості науці природодослідників; ●      усвідомлення значущості здобутків природознавства, ваги мови для подолання конфліктів і вирішення проблем у довкіллі;
2	Спілкування іноземними мовами.	Уміння: ●      описувати природу іноземною мовою Ставлення: ●      розуміння важливості використання іноземної мови у вирішенні проблем довкілля на міжнародному рівні; ●      усвідомлення того, що знання іноземних мов надає ширші можливості в пізнанні природи; ●      виявлення інтересу до досягнень природничих наук у різних країнах світу
3	Математична компетентність.	Уміння: ●      правильно оперувати  математичними поняттями у процесі пізнання природи, під час використання природних і рукотворних об’єктів; ●      використовувати цифрові дані, математичні методи й моделі для вирішення проблем, виявлених у природі Ставлення: ●      усвідомлення значення математики у вивченні природи, вирішенні проблем довкілля
4  Основні компетентності у природничих науках і технологіях (опис подано в характеристиці  предметної природничо-наукової  компетентності)
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: ●      здійснювати пошук зображень і текстів в Інтернеті за ключовими словами та зберігати результати пошуку; ●      обирати відповідні ілюстрації для відображення ходу й висновків спостереження із запропонованих вчителем та матеріалів, отриманих з мережі Інтернет; ●      створювати комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів і проектів за наданим учителем зразком; ●      використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення природних об’єктів і явищ, фіксації одержаних даних спостережень і дослідів Ставлення: ●      дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; ●      усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв та використання їх
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: ●      розуміти роль освіти для окремої людини й суспільства в цілому; ●      ставити запитання щодо спостережуваних природних явищ і процесів та їхніх наслідків; ●      порівнювати об’єкти за декількома ознаками, самостійно класифікувати їх на групи за спільними ознаками; ●      встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами; ●      аналізувати свій поступ у навчанні; ●      використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; ●      виконувати завдання точно й вчасно; ●      оцінювати результати роботи однокласників (взаємооцінювання) і здійснювати самоконтроль Ставлення: ●      відкритість новому; ●      усвідомлення потреби в знаннях і вміннях, прагнення навчатися й отримувати інформацію; ●      виявлення інтересу до здобутків науки і техніки; ●      усвідомлення результатів своєї роботи й прагнення їх вдосконалити; ●      готовність розширювати світорозуміння
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: ●      планувати розв’язання задачі, аналізувати різні варіанти дій, щоб обрати з них найкращий для її вирішення, визначати необхідні ресурси; ●      виконувати  проектні завдання і проекти, проявляти ініціативу, пропонувати свої ідеї щодо їх виконання і вдосконалення; ●      ризикувати у творчих завданнях, щоб перевірити власні ідеї, гіпотези; ●      грамотно презентувати власні ідеї; ●      порівнювати характеристики запланованого та отриманого результатів Ставлення: ●      ініціативність, активність і відповідальність під час прийняття рішень
8	Соціальна й громадянська компетентності	Уміння: ●      співпрацювати в групі задля досягнення спільної мети; ●      відстоювати свою позицію в дискусії, конструктивно спілкуватися, аналізувати свої та чужі помилки; ●      залучати інших людей до спільного визначення мети та її досягнення Ставлення: ●      розуміння цінності спільної діяльності й взаємодопомоги у вирішенні проблем; підбадьорювання учасників групи і надання їм допомоги у виконанні завдань; ●      доброзичливе і стримане ставлення до висловлювань інших; ●      оцінювання власних вчинків і вчинків інших відповідно до прийнятих суспільних норм, бажаних і небажаних наслідків дій
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: ●      пояснювати  культуру і традиції рідного краю щодо природи; ●      вивляти елементи природи в художніх творах в описувати їхню роль у мистецтві; ●      відображувати різноманітність навколишнього світу, людину в ньому засобами різних видів мистецтва; ●      виявляти в довкіллі та описувати об’єкти і явища природи, які мають культурне значення Ставлення: ●      усвідомлення того, що наука не має кордонів, науковими досягненнями послуговуються люди різних культур; ●      зацікавленість внеском природодослідників до культури людства; ●      оцінювання гармонії та краси природи, своїх можливостей у розумінні та естетичному перетворенні довкілля; ●      орієнтація на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжособистісних стосунках
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: ●      прогнозувати  наслідки своєї поведінки в природі, при проведенні досліджень; ●      пояснювати значення соціальних проектів екологічного спрямування і брати  в них участь; ●      обирати й використовувати матеріали, які не завдають шкоди природі й здоров’ю; ●      ранжувати об’єкти і явища природи з урахуванням доцільності, екологічності, користі іншим мешканцям і природним об'єктам Землі; ●      застосовувати природничі знання в повсякденному житті для забезпечення безпеки життєдіяльності, грамотного використання тіл, речовин, техніки, збереження довкілля і здоров’я; ●      дотримуватися правил безпечної та відповідальної поведінки у природному середовищі Ставлення: ●      спонукання інших до здорового способу життя й збереження природи; ●      усвідомлення власної відповідальності за збереження природи й здоров’я

Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).

Уміння:

• пояснювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої і неживої природи, причини добових і сезонних змін у природі;
• вивчати тіла та явища природи  за моделями,  у процесі проведення спостережень і дослідів;
• досліджувати тіла та явища природи за моделями, схематичними малюнками, колекціями у процесі проведення спостережень і дослідів;  
• розмірковувати, висувати гіпотези та перевіряти їх, експериментувати, добирати необхідні ресурси для проведення спостережень і дослідів, за їх результатами робити висновки;
• критично оцінювати та узагальнювати інформацію природничого змісту, усвідомлювати її значення у своєму житті;
• виконувати проект, проводити спостереження за інструкцією/планом, наданою/наданим учителем або складеною самостійно;
• обирати засоби і створювати прості паперові та електронні презетації для відображення ходу і результатів власних спостережень і експериментів, результатів проектів

Ставлення:

• розуміння цінності спільної діяльності і взаємодопомоги у вирішенні проблем довкілля;
• відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні і світі;
• усвідомлення власної відповідальності за збереження природи і здоров’я.

Типовими навчальними планами для вивчення навчального предмета «Природознавство» в 5 класі передбачено 2 навчальні години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить  70 год, з них 3 год — резервний час, що може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство –  комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи. Природні й штучні системи»; «Земля — планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».

Особливості організації вивчення навчального матеріалу

Навчально-пізнавальний процес необхідно спрямовувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні проекти». 

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці. Виконання практичних робіт оцінюнюється обов’язково, а робота учнів під час виконання практичних занять учитель оцінює вибірково. Компетентнісний потенціал предмету може бути реалізований також і через виконання учнями навчальних проектів.  Проектна діяльність виступає і засобом формування, і засобом оцінювання компетентностей.

У курсі природознавства 5 класу всі проекти виконуються на уроках.  Учні мають робити проект самостійно (від планування до презентування продукту), проте з обов’язковим супроводом учителя та можливістю постійного консультування з ним. Рівень їх самостійності та завдання для виконання визначає вчитель. По мірі того, як учні набувають конкретних навичок здійснення проектної діяльності, зростає частка їх самостійності у виконанні проектів.

На початку роботи учнів над проектом вчитель здійснює діагностику наявних в учнів компетентностей, відслідковує прогрес учнів з формування потрібних компетентностей в ході виконання і здійснює разом з учнями  оцінювання рівня їхньої сформованості після виконання проектів.

Упродовж навчального року учні виконують чотири обов’язкові проекти, що:

• створюють умови для кращого розуміння основних природничо-наукових понять, що підлягають засвоєнню;
• передбачають виконання учнями завдань, що пов’язані з реальним життям учнів;
• спрямовані на вирішення конкретної проблеми;
• є посильними для виконання всіма учнями даної вікової категорії.

Проте слід зауважити, що кількість проектів і тематика, залежно від навчальних цілей, які ставить перед учнями вчитель, особливостей класу, досвіду вчителя і учнів у виконанні проектів, можуть бути змінені. Оскільки підготовка до виконання проектів вимагає значного часового ресурсу, кваліфікації  та  досвіду вчителя, залежить від попередніх умінь учнів, а також через те, що проектна діяльність вимагає досить багато часу і зусиль учнів і вчителів упродовж виконання проектів у класі, що може призвести до збільшення навантаження учнів, доцільно узгодити кількість проектів в кожному конкретному класі з викладачами інших навчальних предметів. Також можна деякі проекти з природознавства проводити як міжпредметні, наприклад з інформатикою, математикою, мовою і літературою та історією. Бажано узгодити з учителями інших предметів, які працюють в цьому класі і також виконують з учнями проекти, спільні вимоги щодо наскрізних умінь учнів, які формуються і розвиваються при виконанні ними проектів. Це значно зекономить час і підвищить рівень здобутих учнями ключових компетентностей.

Запропоновані в програмі проекти спрямовані на формування всіх компетентностей, передбачених стандартами, але головний акцент у кожному з них спрямовано на початок формування певних провідних умінь і навичок, які зазначені в програмі першими в переліку вмінь і ставлень. Тому запропоновані в програмі проекти відрізняються за типом, тривалістю, видами діяльності. Опис усіх проектів і орієнтовні методичні рекомендації для вчителів, допоміжні матеріали для учнів, форми оцінювання, які учні і вчителі можуть застосовувати для відслідковування поступу в навчанні й підсумкового оцінювання продуктів проектів і очікуваних навчальних результатів, уміщені на електронному ресурсі http://prirodaprojects.blogspot.com/

              Навчальні проекти виконуються в малих групах (3–5 учнів). Під час виконання учнями навчальних проектів із природознавства в 5 класі їхні вміння доповнюються і поглиблюються. Так,  головними навчальними завданнями в першому запропонованому проекті є формування вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя), у другому — базових навичок співробітництва (соціальна компетентність), у третьому — вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати  (компетентності у природничих науках і технологіях). У четвертому проекті до вище названих додається ініціативність і підприємливість та екологічна грамотність.

Тематику завдань навчальних проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають спостереження за природою, дидактичні ігри, власні дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі завдання, уроки, що їх проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, Дня прильоту птахів, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати власну діяльність, сприяють розвитку уяви і фантазії.

У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. За необхідності і виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вичення окремого розділу, у тому числі змінювати порядок вивчення розділів, тем, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих досліджень.

Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність» (НЛ-1), «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

 Програма для загальноосвітніх навчальних закладі (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Завантажити оновлену навчальну програму з природознавства для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів